82 роки тому нам хотіли винести вирок смерті. 82 роки тому мільйони синів і
доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були
без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо
спланував і здійснив терор нашого народу голодом.
82 роки тому наш народ пережив
катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише
страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид
українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від
мороку минулого.
Даний геноцид назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших і найтемніших сторінок нашого минулого.
На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.
Нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитись. Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти - головною, неперехідною цінністю для нас усіх є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться. А тому наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під червоним прапором; пам'ять про тих, хто не дожив; пам'ять про тих, хто недолюбив; пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути!
Даний геноцид назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших і найтемніших сторінок нашого минулого.
На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.
Нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитись. Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти - головною, неперехідною цінністю для нас усіх є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться. А тому наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під червоним прапором; пам'ять про тих, хто не дожив; пам'ять про тих, хто недолюбив; пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути!
