У 10-В класі була проведена година спілкування «Василь Олександрович Сухомлинський – педагог-гуманіст, наш земляк». Про його життя, педагогічну діяльність розповіла учениця Павлиської ЗОШ Ненашева Анна, яка з минулого року навчається в гімназії-інтернаті. Розповідь учениці підтримувала ґрунтовна презентація, яку підготували Кравченко К. та Кулікова А.

Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970) - мудрий учитель, великий педагог, чудова людина. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього  світу. Він не лише навчав дітей, а й прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. В Павлиській школі, якою керував В.О. Сухомлинський з 1949 року панувало 4 культи: культ Батьківщини, культ матері, культ рідного слова, культ книги. Вся робота великого педагога  була спрямована на гуманізацію навчально-виховного процесу та всебічний розвиток особистості дитини. Василь Олександрович за своє життя написав більше 30 книг: «Павлиські казки», «Духовний світ школяра», «Людина неповторна», «Шлях до серця дитини», «Моральні заповіді дитинства та юності», «Павлиська середня школа», «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина».

Не обійшло його й офіційне визнання: з 1957 р. В.О.Сухомлинський — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. — заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоїли звання Героя соціалістичної праці. Того ж року він був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР. 2 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися.

Втім, фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного служіння школі, учительству, вітчизняній педагогічній науці. «Людина, — любив повторювати педагог, — народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ці проникливі слова можна і треба віднести й до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним імперативом, якому завжди і всюди слідував він у своєму недовгому, але яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Все найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури.