Константи Василя Сухомлинського     повний текст

Автор: Григорій КЛОЧЕК

Короткі відомості про автора Григорій Дмитрович КЛОЧЕК народився 5 березня 1943 року в селі Грабовци Грубешівського району Люблінського воєводства (нині Польща). Закінчив філологічний факультет Одеського університету. Працював учителем, директором школи. Доктор філологічних наук, професор, академік  Академії вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Кіровоградської МАН учнівської молоді; ректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Автор багатьох літературознавчих досліджень, зокрема «Душа моя сонця намріяла» (Поетика «Сонячних кларнетів» Павла Тичини), «У світлі вічних критеріїв», «Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація», «Світ «Велесової книги», навчальних посібників-хрестоматій про творчість Івана Багряного та Ліни Костенко, своєрідної міні-монографії «Сучасний стан шкільної мовно-літературної освіти».

 …педагогіка майбутнього — це педагогіка Любові, а отже, педагогіка Добра і Краси. І така педагогіка з повним правом повинна іменуватися педагогікою Василя Сухомлинського.

На щастя, вона не є утопією. Аби переконатися в цьому, достатньо ознайомитися з однією з найкращих шкіл України — Кіровоградською гімназією-інтернатом—школою мистецтв, яку очолює народний артист України Анатолій Коротков. У регіоні цю школу добре знають як школу Короткова.

Якщо уявити, що мати, про яку вже йшлося, привела свою дитину індиго до цієї школи, то дитина потрапить в атмосферу, де її «синдром дефіциту уваги з гіперактивністю» почне чудесним чином трансформуватися — перетворюватися з діагнозу на щось позитивне, ціннісне. Така атмосфера твориться багатьма чинниками, які є системно організованими, тобто взаємоузгодженими, і ґрунтуються на константах Сухомлинського. Перша з них — глибока повага до учня, яка поєднується з високою вимогливістю до нього. Учень ніколи не відчуває себе приниженим, що само по собі знімає проблему дитячої та підліткової озлобленості на всіх і все. Друга — виховання Красою. Саме вона знайшла в особах Анатолія Короткова та його творчої команди свій подальший розвиток. Ідеться про артпедагогіку, дієвість якої є винятково високою завдяки тому, що учні не тільки сприймають красу, а є її активними творцями. Основне мистецтво тут — хореографія. Гіперактивність сучасної дитини сублімується в серйозні фізичні навантаження, які формують струнку поставу, розвивають фізичну витривалість, довершену пластику, скоординованість рухів. Із часом діти дедалі більше відчувають фізичну довершеність свого тіла, що надає душевного спокою і впевненості в собі. Танець розвиває «пам’ять м’язів», вимагає зосередженості, концентрації уваги, а отже, знімає згаданий сумнозвісний синдром дефіциту уваги, на який страждає більшість сучасних дітей.

Танець — твір колективний. У процесі танцю кожна дитина почувається рівноправним учасником неповторного колективного дійства. У танці всі його учасники є творцями.

Вони знають, що таке виснажливі репетиції, і тому з юних літ починають розуміти, що справжній успіх у житті здобувається наполегливою щоденною працею.

Як ніхто в їхньому юному віці, вони пізнали радість творчого успіху. Вони перемагали на найпрестижніших міжнародних фестивалях і конкурсах. Їх вітали оваціями стоячи й засипали квітами в залах багатьох європейських країн. Тим часом хореографія хоч і домінує, проте не є єдиним видом мистецтва в цій школі Краси. Якщо учень має голос, музичний слух, потяг до літературної творчості чи живопису — його обов’язково помітять, підтримають, він стане гордістю школи.

Протягом року в школі здійснюють низку заходів. До них ретельно готуються, а тому вони проходять тріумфально, приносячи творчу насолоду і учасникам, і гостям. Кожен учень має можливість продемонструвати свою обдарованість і пережити щасливі хвилини самоствердження.

Але на першому місці — все-таки навчання. Про це свідчать результати незалежного тестування — понад 90% випускників отримали понад 10 балів (за 12-бальною шкалою оцінювання). Це найкращий результат серед шкіл області й один з найкращих в Україні.

Формуванню в учнів гімназії здорової моральної серцевини сприяє добре продумана робота з формування в них національної свідомості. І знову ж таки, одним з найдієвіших засобів такого відродження є відкриття краси в усьому національному. Коли спостерігаєш за їхніми прекрасно задуманими й чудово здійсненими різдвяними дійствами, слухаєш гуртові співи українських народних пісень (перед кожним ліцеїстом стоїть завдання знати їх якомога більше — у деяких учнів рахунок доходить до сотні) або як виразно, милуючись самим звучанням українського слова, вони читають поезію чи виголошують доповіді на наукових конференціях, розумієш — це повернення до свого, рідного. Чотири культи, сформульовані Вчителем, — культ Батьківщини, культ матері, культ рідного слова, культ книги — реалізуються в гімназії творчо, з урахуванням особливостей сьогодення. Так, наприклад, культ книги певною мірою суміщено з культом комп’ютера (тим часом ігрові розваги не за темою заборонено).

Звичайно, школа Короткова є унікальною, створеною завдяки щасливому збігу багатьох обставин, головною з яких є прихід в освіту народного артиста України Анатолія Короткова. Виховуючись у дитбудинку, де йому було незатишно, він з дитинства мріяв стати директором школи, в якій усім дітям буде добре. І таку школу радості йому вдалося створити.

Важливість школи Короткова в тому, що вона є живим прикладом школи майбутнього, що будується на принципах Добра, Краси і Радості — тобто на константах Сухомлинського.