На розі вулиць Преображенської та Пашутінської, по діагоналі від Преображенської церкви, стоїть, на перший погляд, неприглядна і позбавлена архітектурних принад споруда. В її стінах зараз меблевий салон. Мало хто кіровоградців знає, що цей будинок – цікава пам’ятка раннього класицизму, одна з найперших кам’яних споруд Єлисаветграду, побудована на зламі ХVІІІ - ХІХ ст., так званий «Путєвой дворєц», тобто готель. Інших споруд такого призначення в місті ще не було, то ж зупинялись у ньому високі гості, в тому числі імператори та інші представники царської родини. За неперевіреними даними, тут був і О.С.Пушкін під час свого перебування в Єлисаветграді. У першому поверсі «палацу» проживала прислуга, він був нижчим за панський бельєтаж, до якого, за південною традицією, вели відкриті дерев’яні "італійські сходи ". Ці дубові сходи збереглися до сьогодні. Будинок належав родині старообрядців, їх було багато в Єлисаветграді. Справжньою цікавинкою «Путєвого дворца» є підземний хід, який з’єднує будинок з Преображенською церквою. Зараз споруда знаходиться в приватній власності. Хазяйка будинку, Олена Кузьмівна, розуміє, що він має історичну цінність і намагається зберегти його якомога краще, але підземний хід вона вирішила закласти цеглою. Олена Кузьмівна дозволила нам, учням 10-Б класу, оглянути будинок та спуститись у підвальне приміщення, де до сьогодні зберігаються величезні металеві чани для збереження харчів. А цеглина зі старим товарним знаком, знайдена там, зайняла почесне місце на відремонтованій стіні фасаду будинку. Гордістю власників будинку є також картина невідомого художника, знайдена в тому ж підвалі. Зараз вона прикрашає одну з кімнат колишнього «палацу».

В Єлисаветграді майже немає архітектурних пам’яток такої давності – адже більшість будинків до першої половини ХІХ ст. були дерев’яними, і тому їх знищували пожежі. Так, під час страшної пожежі 1798 згоріла і Преображенська церква. Відновлена вона була у 1813 році – на місці дерев’яної церкви побудували кам’яну, яка збереглась донині.