Графік навчання в гімназії напружений та чітко виважений, але потрібно знаходити час  і для відпочинку. Наш вихователь Подгорна Наталія Авимівна запропонувала нам провести екскурс до Дня міста. Найбільше вразила пам`ятка архітектури – Центр дитячої та юнацької творчості. В ХІХ столітті  тут було розташоване ремісничо-грамотне училище.  

"Єлисаветграцьке безплатне ремісничо-грамотне училище було відкрито в 1867 році, в той час,коли в місті не було ні одного народного училища," – так пише про історію створення училища його ініціатор і засновник, викладач Єлисаветградського Кавалерійного училища, генерал-майор  Микола Федорович Федоровський. Воно було розташуване в колишньому єврейському шинку, недалеко від духовного училища. Після офіційного відкриття училище перевели на вулицю Двірцеву в будинок  Подлєскова, а потім знову до приміщення колишнього шинку. У чотирьох кімнатах було тісно навчатися, тому почалось будівництво кам’яного будинку, щоб розширити його. Створення будівлі почалось з відсутності коштів, але  розрахунок  ініціативного військового виправав себе. "Що необхідно, те здійснимо," – казав М.Федоровський. Меценатами стали багаті та впливові люди, один з них – Д.Є.Остен-Сакен.

Широта задумів М.Федоровського не мала меж, бо справа стосувалась училища. Він бачив своєю метою підняти училище на таку висоту, якої жоден навчальний заклад того часу не досягав. 1903 року було побудоване чудове приміщення на Вокзальній вулиці за проектом міського архітектора О.Л.Лишновського, який працював у неоросійському стилі, що ми і помітили одразу: будівля подібна російському теремку, заокруглені довгі вікна,високі двері, особлива  кладка цеглин, вставка з кахлі з орнаментом  у фасадній стіні. Проект внутрішнього розташування будівлі чудово продуманий. Вразила зала, стеля якої сягає шести метрів і була розрахована для проведення балів, концертів та інших заходів. І досі збереглися чудові старовинні сходи, але ж в якому вони стані!