Коли кожна клітинка всього живого завмирає у всесвітній гармонії дивовижної мелодії, легким порухом здіймаються тіні, перетворюючись враз на реалістичні образи, перед очима постає невідана досі картинка, відчуваєш подих величного мистецтва. Так, це театральне дійство, що миттєво заворожує всіх довкола, знову піднялось із руїни і постало для Кіровоградщини новим етапом культурно-мистецького життя.

22 жовтня Кіровоградський обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького відзначив своє 130-річчя. Того дня всі з піднесеним настроєм чекали небуденного дійства. Як тільки глядач заходив у залу, в його очах нестримно горіли вогники захоплення і подиву від неперевершеної краси та оздоби. Кожному хотілося роздивитися найдрібніші деталі інтер’єру, воно й не дивно, адже відвести погляд від усіх красот ліпнини, мармуру, позолоти, оксамиту і кришталю, в які щедро вбраний театр, просто несила. Ось нарешті вже всі в залі, традиційний дзвінок, що знаменує початок вистави, гасне світло і на сцені з'являються музи театру, які запрошують всіх долучитися до прекрасного.

Не можна не сказати, що гра акторів музично-драматичного театру дійсно була на високому професійному рівні. Важко було навіть уявити те, як вони зможуть розкрити тему виникнення театру корифеїв, адже вона зовсім незвичайна для постановки. Але акторам не лише вдалося реалістично відобразити події минулого, вони перенесли нас в ту епоху і змусили відчути на собі падіння і злети майстерної трупи. Як на мене, одною з найважливіших деталей постановки був заворожуючий спів муніципального камерного хору. Зал завмирав перед кожною нотою, цей потік національного багатства та братерства напливав з невимовною проникністю і стрімголов влучав прямісінько в серце. Зал аплодував стоячи.

Учні, яким вдалося бути присутніми на театральній виставі, отримали колосальне задоволення. Ось як розповідають деякі з них: «Мені надзвичайно сподобався театр, його інтер’єр, збагачений вишуканою оздобою та яскравими кольорами. Гра акторів була дивовижною, ми перейнялись цим дійством повністю і ще довгий час знаходились під враженнями. Сподіваємось, що невдовзі нам знову пощастить поринути у світ театрального мистецтва.»

Гарасько Ірина, учениця 11-Б класу