Графік навчання в гімназії напружений та чітко виважений, але потрібно знаходити час  і для відпочинку. Наш вихователь Подгорна Наталія Авимівна запропонувала нам провести екскурс до Дня міста. Найбільше вразила пам`ятка архітектури – Центр дитячої та юнацької творчості. В ХІХ столітті  тут було розташоване ремісничо-грамотне училище.

Станкевич Марія, студентка факультету іноземних мов

КДПУ ім. В. Винниченка

Такої вірності та вроди немає в жодної породи," - під таким гаслом сьогодні у Кіровограді пройшов Кубок Барбоса. Відвідавши це чудове дійство, я отримав незабутні враження. Пропоную вашій увазі фоторепортаж з місця подій. 

     Дар долі

У цьому світі кожному своє:

Пантері – лігво, а дитині – мама;

Комусь богиня Доля щастя вік дає,

А хтось у пошуках скрізь час іде незламно.

18 вересня місто Кіровоград відзначило своє 256-річчя. Нам пощастило розділити з його мешканцями радість святкування. Цього сонячного усміхненого дня, пройшовши вулицями міста, ми поринули в красу архітектури Кіровограда.

До Європейського Дня мов (26 вересня) в 11-Б класі Кіровоградського облкомплексу відбулося засідання Євроклубу «Парад Європейських мов». Прагнучи поглибити знання молоді про країни Європейського Союзу, вихователь Берлін Ольга Анатоліївна дала завдання учням дослідити одну з європейських країн, вивчити привітання мовою цієї держави та розповісти цікаву легенду.

Діти з великим задоволенням взялися за роботу. Серйозно тривав підготовчий процес: було опрацьовано додаткову літературу, перечитано багато цікавих легенд, з яких учні вибрали найцікавіші.

«Парад Європейських мов» - це своєрідна сходинка до збереження і розвитку мов.

     Ось уже і пролетів вересень, здавалося, вчора лиш було перше число, а уже ...30-те! Чому ж так швидко?.. Знаю, що цей рік для випускників промайне ще швидше, ніж попередні, що буде важко... Але, йдучи коридором гімназії, думаю про те, що скоро  казкова гімназія  скаже прощальні слова, і відведе ще "за ручки"  у доросле життя...

Якимчук Олександр Наумович.

Заступник директора з навчально-виховної роботи.
Заслужений учитель України. Відмінник освіти України. Вчитель-методист.
Викладає історію в 10-11 класах.

Багата українська природа. І ліси, і лани, і гори, і море… А скільки всього  там є, і природного, і містичного. Як вдихнеш на повні груди чистого українського повітря, прикриєш свої Бельницькі, заспокоїшся, тебе тихенько огорне Левенець, і ти вже там, у іншому вимірі. Ох, аж дух захоплює…

Ось велика Росомаха крадеться по Поляковій, засіяній Гречиною і легка Вєтрова розвиває її Волосенко на кінчиках вушок.

З архівів. 2007 рік

Учням гімназії Ларченко Марія відома своїми цікавими замітками, які друкуються в газеті «Пролісок». Писати – її хобі. Найзаповітніша мрія – побувати в космосі і на собі відчути, що таке невагомість. Мрія більш реальна – подорожувати, обов`язково побувати у Парижі.

Поль Верлен. Мій давній сон.

Переклад на українську мову з російського варіанту перекладу

                                                                   Ларченко Марія, 10-А, переклад

Мене турбує сон, хвилюючий і дивний,

В якому я кохаю і знаю, що коханий,

Та обрис жінки іноді буває невловимий,

І той же, і не той, він тане у тумані.

З архівів. 2007 рік

Я - Аріадна Андронікова, маленька білявка. Дівчинка я цілеспрямована, дуже музична і жвава. Вмію товаришувати, ціную своїх друзів.

Мені дуже подобається школа, в якій навчаюсь зараз.

В мене є ціль і мрія, які здійсняться тільки за умови гарного навчання.

Будьмо знайомі! Я великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом. Мене називають по-різному: бусол, чорногуз, бузько, боцюн, гайстер.

Прокопчук Вікторія,

студентка механіко-математичного факультету

Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Не багато на долю кожної людини випадає таких місць, де вона дійсно відчувала б себе щасливою. Такі місця для людини стають доленосними, роковими. Одним з таких чарівних місць для мене стала гімназія-інтернат-школа мистецтв. Вже зараз, через рік після закінчення гімназії, я з подивом розумію – гімназія дала мені те, що я ні оцінити повною мірою, ні описати не маю змоги. Зокрема, вона дала мені такі важливі речі як відчуття потрібності, реалізованості, самоствердження, друзів, увагу, здоров’я.

Рябошапка Анастасія,

студентка видавничо-поліграфічного інституту

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут».

У 1985 році у Відні 22 країни підписали конвенцію про охорону озонового шару. Опісля два роки 16 вересня був підписаний протокол Монреаля про речовини, які руйнують озоновий шар. Основною метою цих двох угод є запобігання руйнуванню озонового шару в результаті антропогенних дій. В рамках протоколу Монреаля вдалося заборонити виробництво і вжиток 100 видів хімікатів, що руйнують озоновий шар. Багато з цих речовин сприяють глобальному потеплінню. В цілому, світовий вжиток таких з'єднань скоротився більш ніж на 95%. Саме тому Генеральна асамблея ООН проголосила день підписання протоколу - 16 вересня - Міжнародним днем охорони озонового шару планети.