Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malířství) – вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т.д.

Щодня 10-В клас дізнається багато нового про історію та культуру Єлисаветградщини-Кіровоградщини. На сьогоднішній день ми знаємо немало про наш «маленький Париж». Особливо хотілося б звернути увагу на  Будівельний технікум Кіровоградського національного технічного університету (в минулому Єлисаветградське земське реальне училище), який ми відвідали всім класом.

Нещодавно народний хореографічний ансамбль "Пролісок", відвідав з концертним туром Республіку Польщу.  

Пропонуємо переглянути роботи фотохудожника Томаса Волака,  його бачення нашого улюбленого ансамблю.

Фото переглядаємо тут

Давно люди помітили, що  кольори по-різному впливають на організм людини: одні заспокоюють, додають сил, інші – дратують, втомлюють…

У Європі цілющі властивості кольору почали вивчати в середині ХІХ століття. Усі органи людини мають свою частоту електромагнітних коливань, і для кожного з них можна виділити колір, вплив якого найбільш сприятливий для кожного органу. Виникла нова наука – кольоротерапія (хромотерапія). Відповідно до давньокитайської  медицини, наші внутрішні органи мають певне забарвлення: печінка – світло-зеленого кольору, серце – червоного, легені –білого, нирки – чорного, селезінка та підшлункова залози – жовтого кольору.

Учениці 10-В класу

Сметанська Тетяна,

Морозова Вікторія,

Бойко Юлія 

10 жовтня в Україні відзначають День художника. Саме до цього свята учні 10-В класа відвідали художньо-меморіальний музей ім. О.О.Осьмьоркіна.

Маранський Андрій, учень 5 класу

Казка «Розповідь шкільної парти»

Луньова Вікторія, учениця 5 класу

Казка «Розмова між книжками»

Максим Березовський (1745-1777)

«Не покидай мене у пору старості,

Коли зменшиться сила моя,

Не лиши Ти мене,

Бо мої вороги проти мене змовлюються,

Говорячи: «Бог покинув його…»

Не віддаляйся, Боже, від мене, Боже мій, - поспіши на поміч мені!»

  Ця тиха й сумна молитва до Бога, щоб він не покинув людину тоді, коли їй, старій та немічній, над усе потрібні душевне тепло й підтримка. Глибокий за змістом текст, який розповідає про життя і смерть, цінності людського буття, ніби перегукується зі сповненою трагізму біографією М.Березовського.

  Серед найвизначніших музикантів, якими так щедро обдарувало людство ХVIII сторіччя почесне місце належить українцеві Максиму Березовському. Доля його склалась винятково трагічно. Блискучий талант композитора, яскраво спалахнувши на мистецькому небосхилі, на довгі роки поринає у морок забуття після його ранньої й доволі загадкової смерті.

"Кожна людина талановита і неповторна" - так вважають учні 11-В класу

Рябошапка Анастасія,

студентка видавничо-поліграфічного інституту

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут»

Неповторність, краса, довершеність і витонченість, доброзичливість, щирість, відкритість – цей перелік епітетів можна ще продовжувати і продовжувати, і що найцікавіше всі вони стосуються одного єдиного місця – гімназії Короткова! Ця гімназія є унікальною у всіх відношеннях, починаючи з зовнішнього вигляду закінчуючи атмосферою і ритмом внутрішнього життя. Це храм краси і знань.