Рябошапка Анастасія, студентка видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Не вистачає підйому о шостій ранку, не вистачає сніданку: сардельок, сиру, какао або запіканки. Не вистачає традиційного сидіння в галереї на дивані перед уроками і намагання там поспати. Не вистачає сотого прохання чергового вихователя зробити нормальну зачіску, не вистачає прочуханки від Валентини Олексіївни, через те що не стоять всі чергові. Не вистачає запаху смаженої риби, від якого всі задихаються, не вистачає смачнющих булочок. Не вистачає лінійки по вівторках, коли необхідно було віддуватись за весь клас, ну і за себе, звичайно. Не вистачає виконання Гімну на початку лінійки, і якоїсь народної пісні в кінці, слова якої, якщо пощастило, всі побачили перед лінійкою, а якщо ні – то прямо ній, не вистачає прохання директора розповісти табличку множення. Не вистачає уроку ПКН, сутність і потребу якого так ніхто і не зрозумів, не вистачає уроку народних танців, коли можна дізнатись про себе або про однокласників щось нове. Не вистачає пробіжки наввипередки до інформатичного кабінету після уроків, не вистачає підвечірка і боротьби за чорну чи молочну шоколадку, не вистачає посиденьок до сьомої вечора біля першого бал залу, не вистачає жартівника Володимира Степановича, який просив 6 доларів за те, щоб нам посидіти за його столом, не вистачає крику: «Хапайте книжки, Анатолій Єгорович іде!», не вистачає людей з постійним запитанням: «А ти англійську зробила?», не вистачає уроку англійської з музикою і запахом кави. Не вистачає чергової, яка кричить: «Кладіть «сменку» в пакети, тут же немає чим дихати, а то все повикидаю». Не вистачає неочікуваного: «А зараз напишемо невеличкий зріз знань», не вистачає «Чілдрени, етеншин!», не вистачає Будуна з понеділка (хто знає той зрозуміє), також  не вистачає походів до іншого корпусу, щоб готуватись до екзамену з танців, не вистачає поправляння доріжок, не вистачає 10 хвилинного відпочинку на уроці ОМЗ, який перетворився в колективний сон, не вистачає репетицій з Ніною Василівною, не вистачає газети «Пролісок», одним словом не вистачає всього, що було, не вистачає стін, кабінетів, дверей, не вистачає всіх вчителів і працівників, друзів, не вистачає тебе, ГІМНАЗІЄ!