Неймовірна новина —  ліцеїсти Центральноукраїнського наукового ліцею вибороли перше місце на обласному етапі змагань із шахів! Це не просто перемога, це справжня гордість для всього нашого ліцею  Вітаємо наших чемпіонів — ви круті!  І окреме дякуємо нашому наставнику — Костянтину Миколайовичу Сущенку за підтримку, віру та професійне керівництво  Ми пишаємось вами і бажаємо ще більше перемог попереду!

З метою формування у підлітків почуття милосердя та співчуття, учні 10-В класу  прочитавши про те, що дві жінки потребують допомогу, вирішили підтримати команду «Дому милосердя». Класний керівник Н. Подгорна розповіла про Антоніну та її маму Тетяну, які опинилися в надскладних умовах. Під час години спілкування учні обговорили важливість допомоги тим, хто опинився у біді і власними силами зібрали кошти, придбали продукти харчування та речі першої потреби й передали їх через волонтерів «Дому милосердя». На завершення зустрічі учні висловили слова підтримки родині та подякували волонтерам за їхню небайдужість.

Світ народжується не з краю, а зі Сварожого Кола. У центрі – Сварог, Отець Небесний, що «викував» небо і наших «богів, богинь і боженят» танцю, пісні, слова… Бо саме вони (діти Сварога, учні Центральноукраїнського наукового ліцею) створили у коловороті уроків, захисту МАН, підготовки до НМТ, на жаль, тривог і недоспаних ночей прекрасне, неперевершене, незрівнянне ні з ким, і нічим дійство. Перед нами обернувся рік, починаючи з весни – як початку. Діти піснями-іграми, хореографічними фольклорними обрядами передали давні уявлення українців про працю на землі, радість від серця до серця. Водяні діви танцювали між світом і водою. Далі літо – як розквіт. Там «Гуляночка», таємнича «Купальська ніч», виконана в унісон із Всесвітом, різні Польки, веселі «бабочки», які творили Кострубоня…. А там осінь м’яко ступала, дякувала землі у «Хліборобах»,  «Печоному поросяті», котилася сльозою прощання у «Журавці», продовжувала традиції і «Вечорницях». Бо далі земля засинала, а небо говорило голосами предків – ставили в оселі Дідуха, чекали Різдвяних свят із колядками, щедрівками. Отож, обертається Коло Свароже, бо є і пам’ять, і сила. Тож живімо в гармонії з ним – і не загубиться воно в часі. І йтиме поруч із Сонцем, і творитиме разом із Богами!

Це неймовірне досягнення учнів Центральноукраїнського наукового ліцею стало результатом спільної праці, сили волі та справжньої командної гри! Ми пишаємося вами! Особлива подяка тренеру — Костянтину Миколайовичу СУЩЕНКУ — за професіоналізм, витримку і мотивацію, яку він дарує дітям щодня!  Щира вдячність усім за постійну підтримку і віру в нашу команду!  Разом — ми сила! Пишаємось кожним із вас!  

Цього разу ареною яскравих виступів став Кропивницький. Учні Центральноукраїнського наукового ліцею знову вийшли на майданчик, щоб показати свою майстерність і неймовірну командну енергію!   У результаті — почесне ІІІ місце серед 6 потужних команд з усієї області! Це справжнє шоу, яке запалило зал емоціями, зарядило драйвом і довело, що наполегливість і любов до справи обов’язково приносять перемоги. Кожен елемент, кожен рух, кожна усмішка — це результат щоденних тренувань, сили волі і професійного підходу.  Щира подяка вчительці, яка зуміла надихнути, згуртувати і вивести команду на п’єдестал пошани! Також велика вдячність батькам та учням за підтримку, віру в команду та гучні оплески — саме завдяки вам «ПРОЛІСОК» розквітає на повну силу!  

Цьогоріч діти Центральноукраїнського наукового ліцею вибороли ПЕРШЕ МІСЦЕ на міському етапі з легкої атлетики — вони підтвердили свій статус найкращих у Кропивницькому!  Ця визначна перемога стала результатом кропіткої праці, наполегливих тренувань та згуртованості команди. Незабаром спортсменів очікують обласні змагання, де вони змагатимуться за почесні нагороди і честь представляти наше місто та школу на більш високому рівні. Вже з понеділка розпочинаємо інтенсивну підготовку, щоб максимально вдосконалити свої навички та показати гідний результат.  Висловлюємо щиру подяку  тренеру, батькам і учням за їхню відповідальність, витримку, жагу до перемог. Ви — наша гордість, приклад для молодших поколінь і справжнє джерело натхнення!  Бажаємо їм наснаги, сил і нових спортивних звершень. Тримаймо кулаки за наших чемпіонів!

У рамках розвитку культури безбар’єрності в нашій школі 8 клас провів круглий стіл на тему «Визначи свої межі безбар’єрності». Захід відбувся 23.05 і був спрямований на формування в учнів усвідомлення важливості особистих кордонів, поваги до інших та принципів доступності в різних сферах життя. Протягом зустрічі восьмикласники обговорювали поняття безбар’єрності не лише у фізичному вимірі, а й у соціальному, інформаційному та емоційному контекстах. Учні ділилися власними історіями, міркували про виклики, з якими стикаються їхні однокласники, і разом шукали шляхи створення більш дружнього й інклюзивного середовища.

20 травня у 10-В класі була проведена інформаційно-тематична година на тему «Безбар’єрність. Чому це стосується кожного?», метою якої стало формування толерантного ставлення до людей з обмеженими можливостями та усвідомлення необхідності створення доступного й комфортного середовища для всіх членів суспільства — незалежно від фізичних, вікових чи соціальних особливостей. Активну участь у заході взяли учениці А.Курій та М.Забродська. Вони підготували змістовну презентацію, у якій ознайомили однокласників із поняттям безбар’єрності, його видами (фізичним, інформаційним, комунікаційним, соціальним), а також розповіли про типові бар’єри, з якими щодня можуть стикатися люди з інвалідністю, літні люди, батьки з маленькими дітьми, люди з тимчасовими труднощами тощо. У ході обговорення учні поділилися власними спостереженнями та прикладами з життя, коли доступність або її відсутність суттєво впливали на можливості людини. Було наголошено, що безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти, а насамперед про суспільство, у якому кожен почувається гідно, має рівні можливості для навчання, роботи, участі в громадському житті. Захід став ще одним кроком до виховання небайдужості, емпатії та активної громадянської позиції у школярів. Такі ініціативи допомагають формувати нову культуру — культуру поваги, рівності й підтримки.

Сьогодні учні десятих класів відвідали виставу “Я завжди буду поруч” від народного художнього колективу театр-студії “Маска” КОЦДЮТ. Художній керівник — відмінник освіти України Надія Фільченкова, автор сценарію та режисер — Інна Валуйко. Юні майстри сцени говорили з глядачами мовою серця, і це відчувалось у кожному погляді, слові, русі, паузі та подиху. Ця розповідь засобами сценічного мистецтва про історію тремтливого кохання двох люблячих сердець, що має продовження під час російсько-української війни-Флори і Данила, ролі яких майстерно зіграли Марія Шарова та Даниїл Горобець. Йдучи на фронт, він мовив коханій: “Я завжди буду поруч!” — і дотримав обіцянки. Актори грали, а ми, глядачі, проживали разом із ними й чули найголовніше — віру, надію і невичерпну силу любові.

Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. Під час відвертої розмови «Безбарʼєрність. Чому це стосується кожного?» ліцеїсти 11-В класу проаналізували складові безбар’єрності, напрямки її просування у нашому суспільстві та зазначили, що безбар’єрність – це, перш за все, забезпечення рівних прав та можливостей для всіх, зокрема тих, хто відчуває на собі наявні в суспільстві обмеження. Учні наголосили на тому, що, відмовляючись від бар'єрів, ми відкриваємо двері для різноманітності та взаєморозуміння. Безбар'єрне середовище - це місце, де кожна людина будь-якого віку чи можливостей може відчувати себе комфортно. Це означає, що немає перешкод чи обмежень, які заважають людям взаємодіяти та вчитися разом.

У 9 класі «Центральноукраїнського наукового ліцею», відбулася година спілкування на тему «Безбар’єрність — чому це стосується кожного?». Захід був спрямований на формування в учнів усвідомлення важливості безбар’єрного середовища та рівних можливостей для кожної людини. Учасники обговорили, що таке безбар’єрність, які бувають бар’єри — фізичні, соціальні, інформаційні — та чому подолання цих бар’єрів є спільною відповідальністю суспільства. Особливе місце у заході посіло написання есе, у яких учні висловили власні думки про важливість інклюзії, підтримки, поваги до інших і гідності кожної людини. Через особисті роздуми у творчих роботах школярі продемонстрували зрілість у ставленні до теми, а також готовність бути частиною змін у суспільстві. Захід сприяв розвитку критичного мислення, толерантності, емпатії та формуванню активної громадянської позиції.

Безбар’єрність – це не про «не можу», «не вийде», «не для тебе».  Це про «разом», «спробуй», «ми поруч». Бо у світі без бар’єрів є лише щирість, толерантність, повага один до одного.
У рамках Національного тижня безбар’єрності у Центральноукраїнському науковому ліцеї був проведений єдиний урок «Життя без бар’єрів».
На заході були присутні гості заступниця начальника Кіровоградської ОВА Катерина КОЛТУНОВА, директор департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА Ельза ЛЕЩЕНКО, які взяли участь в обговоренні.
Безбар’єрність – це коли ми приймаємо інших, не порівнюючи, не засуджуючи, а підтримуючи і розуміючи. Це про створення середовища, доступного і комфортного для всіх.
Учні не лише активно долучилися до заходу, а й поділилися власними враженнями про те, яким бачать життя в ліцеї без бар’єрів.
На завершення кожен мав змогу доторкнутися до чарівної монети «Безбар’єрність» і загадати найважливіше бажання для кожного українця — ПЕРЕМОГУ. Нехай вона буде і на полі бою, і у серцях, у вчинках, у нашій освіті — в кожному класі, в кожному закладі, де немає чужих, «інших» чи забутих.
Бо перемога — це і про свободу. І про силу. І про людяність.
А ще — про світ, де кожен має право бути собою.
Захід відбувся в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Учні Центральноукраїнського наукового ліцею відвідали презентацію книги "Жити понад усе". Книга складається з історій українських жінок про життя в російський окупації. На зустрічі були присутні авторки:  Марина Супрун, Сталіна Чубенко, Тетяна Товстокара, які щиро та відверто написали про життя в окупації, втрату рідних, полон. Кожна їхня розповідь - це свідчення неймовірної сили духу українського народу, його здатність виживати та зберігати людяність у пекельних умовах. Підсумком видання є розділ від психологині присвячений питанням відновлення. Учасники презентації мали змогу поспілкуватися з авторками, відчути біль та силу цих неймовірних жінок,  переосмислити власні цінності.

До Міжнародного дня музеїв учні 10-В та 11-Г класів разом з вихователем Н.Подгорною відвідали Музей історії українського хореографічного мистецтва. Перед початком заходу школярі вшанували пам’ять полеглих у повномасштабній війні учнів ліцею, поклавши квіти до меморіальної дошки. Під час екскурсії школярі дізналися про народно-сценічний танець, сценічний костюм і його роль в українській культурі. Особливе враження справила розповідь про ансамбль “Ятрань”,його засновника А.М. Кривохижу та одного з найталановитіших учнів А.Є.Короткова — людину, що передає любов до танцю наступним поколінням. Завершився захід інтерактивною грою Kahoot, у якій найактивніші учасники отримали призи. Цей день залишив по собі теплі емоції, нові знання та ще більше любові до української культури.

З метою ознайомлення учнів з творчістю видатного українського художника Івана Марчука, учні 10-В класу Довгополий О.Кузьменко А. та Максимець Д. підготували пізнавальну тематичну презентацію. У своїй роботі вони розповіли про життєвий і творчий шлях митця, який став справжнім символом сучасного українського мистецтва. Народжений у 1936 році на Тернопільщині, Іван Марчук пройшов непростий шлях до визнання — від переслідувань у радянські часи до світової слави. У 2007 році він увійшов до списку “100 геніїв сучасності”. Особливу увагу учні приділили унікальній авторській техніці художника — «пльонтанізму», що вражає складністю ліній, глибиною образів та надзвичайною емоційністю. Також учні розповіли про найвідоміші цикли його творчості, зокрема філософські пейзажі, психологічні портрети та абстракції. Під час обговорення було наголошено на важливості збереження культурної спадщини України та значенні творчості Івана Марчука як джерела натхнення для молодого покоління