Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і смутне, сповнене глибоких переживань. Саме ці питання обговорювали учні восьмого класу під час бесіди з психологом. Гімназисти мали змогу вкотре переконатись, що людина – найвища цінність на Землі і понад усе вона цінує життя. Довге чи коротке, але воно триває лише від народження до смерті, його не можна прожити двічі. Кожен крок на життєвому шляху неповторний, тому неправильно вважати, що є дні, якими можна нехтувати. Жити треба заради інших, приносячи користь суспільству, тільки тоді це буде повноцінне життя. Восьмикласники дійшли до висновку, що легке життя, легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов’язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування. Щастя людини - робити щасливими інших людей. Людина не має права позбавити себе життя. Це великий гріх, прояв слабкості, легкодухості, розчарування; людина має право на життя - ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Слід пам’яти - життя є дар, великий дар,  і ми повинні цінувати його!