У 10-Б класі відбулася інтелектуальна гра, присвячена Дню української писемності та мови «Я люблю Україну», метою якої стало розширення та поглиблення знань про свою країну, традиції та звичаї, рідну мову, формування високих громадянських якостей: патріотизму, людяності, доброти, милосердя та працьовитості.

Ні для кого не секрет, що Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати-Батьківщина.

Так, у кожного одна Батьківщина і кожен має її любити. Україна – це прекрасна, багата земля. Україна – це звичаї і традиції наших предків. Україна – це її мова. Українська мова за своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими. Її красу та співучість визнає весь світ. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій ти народився і живеш.

Перед початком гри клас об’єднався у дві команди – «ЗУС» (захисники українського слова) та «Verum» (у перекладі з латинської – істина), представивши капітанів та девізи. Інтелектуальна гра включала в себе шість турів, розпочавшись традиційно з розминки для того, щоб учні краще налаштувалися на подальшу роботу, яка полягала у завданнях різного рівня:визначення другої частини українських прислів’їв та приказок, відгадування народних пісень, значення того чи іншого слова без допомоги словника, переклад російського фразеологізму українським відповідником, визначення достовірності-недостовірності фактів про нашу державу, а також традиційний конкурс капітанів, у якому необхідно було назвати відомих українських діячів, при цьому не називаючи їх.

Учасники обох команд упоралися з поставленими завданнями, проявивши неабияку кмітливість, логіку, тому у підсумку перемогла дружба.

Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Тож хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!