9 листопада – День української писемності і мови став для нашого закладу справжнім святом. Традиційно урочисту лінійку готують п’ятикласники. Можна багато говорити про значення рідної мови для кожного українця, велич, поетичність, красу рідного слова, про роль мови для само ідентифікації, визначення власної приналежності до певної нації. Треба знати правила, вміти виразно читати вірші українських поетів, висловлюватися літературною мовою, співати рідних пісень і …гордитися. Гордитися, що МАЄМО МОВУ. Гордитися, що не малюємо значки, а ВМІЄМО ПИСАТИ, знаємо, що ПИСАТИ, щоб потім наші нащадки мали що ЧИТАТИ. П’ятиклашки зуміли висловити гордість за рідну мову, виразно читаючи вірші сучасних українських поетів. З душею виконували сучасні пісні про рідну мову. А як гарно та артистично звучав кожен звук «Дівчачої дразнилки» Івана Андрусика у вигляді абетки! Цікаво було почути у гарному виконанні артистів-гімназистів «Звірячу абетку» того ж Андрусика, зустріч із яким заплановано на 18 листопада. Свято триває, не закінчується, бо мисляча людина завжди прагне стати кращою.