Нинішнього року минає 1000 років з часу Успіння великого київського князя Володимира Святославича. Хреститель Русі київський князь Володимир Святославич є знаковим символом для всієї східнослов’янської цивілізації. Адже, серед подій і явищ, що визначали плин вітчизняної історії, не буде перебільшенням назвати найголовнішим Володимирове хрещення. Християнізація Київської Русі подолала політичну та культурну ізольованість країни й призвела до визнання за нею самостійного місця у символічній сім’ї християнських народів тогочасного європейського світу.

Саме з метою збереження та утвердження традицій української державності, які є носіями історичної спадщини Руси-України, засвідчення важливості прийняття християнства для розвитку українського суспільства, як невід’ємної частини європейської цивілізації, а також вшанування пам’яті видатного державного діяча — князя Київського Володимира Великого, учні 10-В класу провели тематичну лінійку «Який він- Хрестителю Русі?».

Під час лінійки учні ознайомили слухачів із цікавими фактами з життя нашого славного предка, державотворця, засновника Києво-Руської держави князя Володимира.

Діти зазначили, що після хрещення в характері Володимира відбулися великі зміни. Він зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, створював школи, храми і став у повному розумінні батьком своїх підданих. Він допомагав бідним, старим і калікам, сиротам і вдовам. Тому не дивно, що всі називали його ласкавим батьком і «Сонечком Ясним». Уміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибоку і ефективну адміністративно-територіальну і військову реформи. Як писав М. Грушевський: «Часи Володимира Святого, або Великого були кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення, так би мовити, механічної еволюції процесу створення стародавньої Руської, Київської держави».

На підсумок тематичної лінійки учні 10-В класу зробили висновок про те, що через майже 1000 років після смерті князя, для нас абсолютно незаперечне величезне історичне значення його епохи, тих реформ, які князю вдалося провести за 35 років правління київською державою. Він прийняв владу в момент, коли Київська Русь страждала від безперервних міжусобиць і внутрішніх протиріч, а в момент його смерті це була могутня, процвітаюча держава, з якою вимушені були рахуватися всі країни Європи. Особистість і справи великого київського князя Володимира (як і його сина Ярослава Мудрого) — це справді славна, «золота» сторінка історії Стародавньої Русі.