7 листопада у 10-Г був
проведений урок на тему «Батьки новочасного українського театру».
Мова на уроці йшла про час зародження українського професійного театру, його розвиток та відомих людей, які були «батьками» храма Мельпомени.
Театр корифеїв — одна з найяскравіших сторінок українського театру. Фактично це перший професійний театр в Україні. Офіційно прийнято вважати, що театр засновано в 1882 році в Єлисаветграді (нині Кіровоград).
Серед акторів театру були вихідці з сім'ї (відомої на той час у Єлисаветграді) Тобілевичів: Іван Карпенко-Карий (актор і драматург), Панас Саксаганський (актор), Микола Садовський (актор) і Марія Садовська-Барілотті (актриса і співачка).
Завдяки Театру корифеїв друга половина XIX століття увійшла в українську історію як золотий вік українського театру.
У кінці XIX-на початку XX ст. українське театральне мистецтво здобуло широке визнання не лише на Україні, а й за її межами. Гастролі театру корифеїв у 1886 році в Петербурзі Іван Франко назвав тріумфом українського мистецтва.
Російський театральний діяч, режисер, засновник МХАТу К.С.Станіславський у 1911 році писав: «Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Садовський, Саксаганський – блискуча плеяда майстрів української сцени, ввійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва». З почуттям громадянської відповідальності за свою справу корифеї українського театру несли на сцену не лише високу художність, а й правду життя, волелюбні ідеї, ідеали гуманізму, соціальної справедливості, людського щастя.
«Сцена була тією трибуною, – говорив Панас Саксаганський, – з якої ми виступали на захист українського простого люду».
Театр ставав важливою школою життя і виховання мас. Бо якщо книжку могла читати лише письменна людина, то виставу дивились одразу сотні людей, більшість з яких у ті часи були неписьменними.
