Поезія –це голос душі людської. Той, хто чує його, здатний
піднятися до вершин духу, згуртувати націю, об‘єднати людство. Немає в житті нічого, що поезія обминула б своєю увагою.
Її символічна географія – безмежна. Адже саме поезія здатна знаходити відгук у людських
серцях. А для душі українця найближче й найрідніше – Шевченкове слово. Адже
Тарас Григорович Шевченко – це особистість, чия велич визначається не тільки
літературною спадщиною, а усією сукупністю творчої та громадянської діяльності.
Твори поета – це Україна, сам народ, його духовність, неповторність, темперамент, працьовитість і благородство. Тарас Шевченко, як і кожний геній, – невичерпний. До нього треба постійно рости…
Тому сьогодні кожне слово любові і шани, яке прозвучало на традиційному для гімназії «Поетичному зорепаді» (що цього року проходив у форматі літературних читань), було присвячено Великому Кобзарю. Зі сцени линули невмирущі поетові рядки у виконанні талановитих гімназистів. Присутні у залі також мали змогу насолодитися авторською поезією, присвяченою Шевченкові.