Науку математику можна розглядати з різних точок зору. Одні бачать у ній насамперед своєрідний інструмент для науковців, інженерів і техніків. Бо за допомогою математичного моделювання можна порівняно легко і швидко розв’язувати дуже важливі прикладні проблеми, які іншими методами розв’язувати надто дорого або неможливо. Ось що говорили про математику відомі люди: «У вивчення природи математика робить найбільший внесок» (Прокл, V ст.). «Той, хто не знає математики... не може пізнати світ» (Р. Бекон, XIII ст.). «Люди, які засвоїли великі принципи математики, мають на один орган чуття більше, ніж прості смертні» (Ч. Дарвін, ХІХ ст.).
Математика не тільки корисний інструмент чи засіб, а й значна частина загальнолюдської культури. Щоб правильно описати цю епоху, історик має сказати про створення ЕОМ і комп’ютерів, а для цього він повинен хоч трохи знати історію математики.
Справжній математик має не тільки на один «орган чуття» більше від звичайної людини, він має також значно більше «ступенів свободи». З тривимірного простору йому зовсім не важко перейти в чотиривимірний чи в будь-який n-вимірний або в простір Банаха, Гільберта, Клейна тощо. А кожний із цих просторів – дивний своєрідний світ, багатший і корисніший від світів, вигаданих фантастами. Математика та її історія настільки багаті, що справжній філософ, історик, будь-який гуманітарій у них може знайти чимало цікавого й корисного.