З архівів. 2007 рік

Учням гімназії Ларченко Марія відома своїми цікавими замітками, які друкуються в газеті «Пролісок». Писати – її хобі. Найзаповітніша мрія – побувати в космосі і на собі відчути, що таке невагомість. Мрія більш реальна – подорожувати, обов`язково побувати у Парижі.

Поль Верлен. Мій давній сон.

Переклад на українську мову з російського варіанту перекладу

                                                                   Ларченко Марія, 10-А, переклад

Мене турбує сон, хвилюючий і дивний,

В якому я кохаю і знаю, що коханий,

Та обрис жінки іноді буває невловимий,

І той же, і не той, він тане у тумані.

І серце смутне, чуйне до обману,

Вві сні стає прозорим і простим –

Але для неї лиш! – і стелиться, як дим,

Печаль і прохолода сліз.

Бог зна – білява чи чорнява,

Не пам ятаю імені – та відгуки в нім є

Оплаканих імен на пам`ятних могилах.

Сталевий смуток у її очах,

І голос тихий; у його відтінках милих

Сумують змовклі, рідні голоси.