Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко
Поезія – це голос душі людської. Після її читання звичайні речі постають у новому світлі. І вже розумієш, що нема письменника, який би не прагнув за допомогою слова добратися до суті поетичної природи речей, до сенсу явищ.
У слові розкривається душа, тому що ще з давніх часів слово було тотожне одкровенню.
Саме перейнятися сильною, чистою енергією слова, відчути його магію намагалися учасники традиційного загальногімназійного огляду-конкурсу «Поетичний зорепад». І це їм вдалося прекрасно.
Читаючи чи то поезію, чи прозу, вони зуміли донести до нас енергію добра і краси, яку вклали письменники у свої твори, заклик любити рідну землю, Україну, шанувати людей, дорожити мовою, знати нашу історію.
Слово було прекрасним, щирим, проникливим, таким, що навіть журі вагалося визначати переможців.