Центральноукраїнський науковий ліцей » Ліцейне життя » Ювілей у колі найрідніших людей

3D подорож
3D подорож
3D подорож
3D подорож
3D подорож
 
 
 

Ювілей у колі найрідніших людей

Автор: vhloba від 18-04-2026, 15:30, переглядів: 1

0

Особливу мить радості, тепла і світлих спогадів з нагоди 30-річчя нашого ліцею прийшли розділити діти, вчителі, співробітники, випускники, батьки, гості. 

Зал був переповнений емоціями великої РОДИНИ від спогадів, вдячності, гордості, обіймів, любові… 

Вдячності ВЕЛИКІЙ ЛЮДИНІ, ідейному натхненнику, БАТЬКУ поколінь – ініціатору створення ліцею у 1996 р., художньому керівнику народного хореографічного ансамблю «Пролісок», директору Кіровоградської обласної школи мистецтв, народному артисту України, професору АНАТОЛІЮ ЄГОРОВИЧУ КОРОТКОВУ

Бо за ці роки ліцей став справжнім осередком знань, натхнення й розвитку, де кожна дитина має можливість відчути себе особливо, розкрити свої здібності, знайти своє покликання і зробити перші впевнені кроки до мрії і в навчанні, і в науці, і в мистецтві. Тому вступають діти до провідних університетів і демонструють неймовірний прогрес від невпевнених учнів до фахівців міжнародного рівня. 

А сьогодні гарнющі, талановиті, старанні, артистичні, НЕЗЛАМНІ РОЗУМНИЧКИ, незважаючи на всі труднощі, підготували НЕПЕРЕВЕРШЕНЕ ДІЙСТВО, де ритм зашкалював, серце билося в унісон із музикою, починалася справжня магія «Проліску» у «Карнавалі». 

Нагадали всім присутнім про «Осінь, що триває 30 років» у «Весільній симфонії України» під час Осіннього вернісажу. Як завжди, вразили своєю неперевершеною грою наші випускники – піаніст Андрій Бондарчук та баяніст Руслан Кравець. 

Наймолодші ліцеїсти, учні школи мистецтв виконали «Перші кроки у великий світ  знань» та «Щасливі діти». Шестикласники – «Дрібненьку польку». 

Серце стискалося від болю втрати рідних дітей нашої родини – Віталія Волкотруба, Івана Яковенка, Євгенія Осієвського, Віталія Антоненка, Андрія Башинського. Хор ліцею присвятив їм українську народну пісню «Ой нема того». Бо пам’ять робить людину людиною, а з неї народжується віра в ПЕРЕМОГУ! Підтвердженням цьому став «Гопак» та пісня єднання  «Ой роде наш красний». Тож поки у стінах  звучить сміх…поки сцена наповнюється світлом… поки вчитель дивиться на учня з вірою…поки триматимемося разом – ліцей буде жити. І ми ПЕРЕМОЖЕМО!


Категорія: Ліцейне життя

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися бо зайти на сайт під своїм ім'ям.
Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.