Головним приводом для екскурсії нашого класу до обласного краєзнавчого музею Кропивницького стало відкриття у його стінах благодійної виставки «Відлуння війни, що триває», присвяченої трагічним подіям сьогодення. Оскільки ж раніше ми не були у цьому музеї, то вирішили оглянути і доступні на сьогодні постійні його експозиції.
Музей розташовано в красивому будинку межі ХІХ – ХХ століть у стилі модерн. Він був побудований на замовлення єврейського купця Абрама Барського за проєктом видатного архітектора Олександра Лішневського. Наше знайомство з музеєм розпочалося з залу археології. Екскурсію проводив науковий співробітник Володимир Мороз. Там ми дізналися про те, що був музей створений на основі колекції історико-географічного музею Єлизаветградського земського реального училища, зібраної етнографом і археологом В. Ястребовим. Ми побачили багато цікавих і цінних експонатів та дізнатися про історію нашої області. Нас вразили експонати, що свідчили про перебування різних етносів на території Кіровоградської області. Я дізнався, що наш край був заселений ще до нашої ери, а на протязі століть тут з'являлися нові та нові народи, кожен з яких приніс щось своє в історію нашого краю: скіфи, сармати, готи та інші. З цікавістю ми розглядали фотореконструкцію кам'яної хати, в якій люди жили дуже просто, без сучасних зручностей, але зате з великою любов'ю до природи та звичаїв своїх предків.
Але найбільше нас вразила експозиція «Відлуння війни, що триває». Я був вражений – вже не вперше – жорстокістю та руйнуваннями, спричиненими цією війною. Численні фото, справжні прикдади зброї і військової форми, нагороди свідчать про рішучість та відвагу українських воїнінів. Виставка дає можливість дізнатися, як розвивались події з лютого 2014 року – вона містить інформацію про захоплення росією Криму та початок вторгнення її військ на Донбас та Луганщину. Музей зберігає особисті речі наших земляків, які віддали життя за майбутнє України: Олександра Кондакова, Олексія Волохова, Сергія Сєнчева, Володимира Степанка, Ольги і Тараса Мельстерів... На жаль, поки що кількість таких експонатів збільшується – війна триває.
Незважаючи на смуток і розпач, які принесла експозиція про війну, вона був важливим нагадуванням про жертви, принесені тими, хто бореться за нашу свободу. Кожен повинен відчувати страшну реальність і небезпеку для життя, з якими наші воїни стикаються щодня.