Щороку третьої неділі травня в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій, які відбувалися фактично увесь час існування країни під назвою СРСР. Усі численні народи без виключення, яким довелось жити у цій державі, відчули на собі тиск страшної репресивної машини. Цілеспрямовано знищувалися яскраві особистості – науковці, діячі культури, політики. Знищувалися цілі соціальні класи – дворянство, військові царської армії, куркулі. За наказом диктатора переселялися цілі народи…
Учні 11 класу, звичайно ж, вивчали цей період під час уроків історії. Але ж щоб по-справжньому уявити й відчути атмосферу тих десятиліть, пронизану страхом і тривогою за близьких, підручника з історії не достатньо. Перевіреним засобом занурення в атмосферу певного часу є художня література. Тематична класна година до дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій була присвячена відображенню цієї теми в художній літературі та кінематографії. Більшість літературних творів, які обговорювалися під час класної години, були написані за радянські часи, але опубліковані вони були напередодні і після розпаду СРСР. Більшість з них пізніше були екранізовані.
Насамперед, це «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина – книга, яку можна назвати енциклопедією злочинів радянської репресивної системи. А його повість «Один день Івана Денисовича» - опис одного дня табірного життя фронтовика. Його ув’язнили, тому що був у німецькому полоні – досить поширена історія тих часів. Книга Варлама Шаламова – «Колимські оповідання» - вражаючі автобіографічні історії виживання в’язнів найстрашніших таборів Колими. А. Рибаков, Г. Владімов, Є. Гінзбург, І. Головкіна, В. Дудінцев – також автори книг, які розкривають болючу тему репресій радянських часів. Хоча б деякі з них повинен прочитати кожен.
