Мабуть, немає у сучасному світі людини, яка б не любила кіно. У величезному просторі кіноіндустрії кожен знайде собі те, що йому до вподоби – і на невибагливий, і на витончений смак. Так зване «масове кіновиробництво» має на меті насамперед касовість фільму, тобто його прибутковість, а не художній рівень. Існує й інше – елітарне – кіно. Його називають ще артгауз. Ці фільми розраховані на вузьке коло глядачів, найчастіше підіймають як гострі соціальні аспекти, так і глибокі питання внутрішнього світу людини.

Серед культових режисерів, які створювали таке кіно почесне місце займає одеситка Кіра Муратова (1934-2018). Саме її творчості була присвячена тематична класна година «Кіно не для всіх». Кіра Муратова, знімаючи свої фільми, ніколи не думала про глядача – творила для себе і чітко розуміла, що ніколи не буде «касовою» і прибутковою. Але знятися саме у неї було великою честю для таких визнаних майстрів, як Володимир Висоцький, Олег Табаков, Алла Демидова, Ніна Русланова, Сергій Маковецький. Саме вона відкрила самобутнє обдарування Ренати Літвінової і неабияк вплинула на стилістику її гри. Одинадцятикласники отримали інформацію про головні кінороботи Муратової: «Короткі зустрічі», «Астенічний синдром», «Трилогія», «Мелодія для шарманки», «Вічне повернення». Також була переглянута й обговорена короткомерражна стрічку «Офелія» (Рената Літвінова), у якій через неочікувані художні образи гостро піднімається питання материнства. Незважаючи на те, що «Офелія» дуже відрізнялась від фільмів, до яких звикла присутня на заході аудиторія, робота Кіри Муратової викликала досить сильний емоційний відгук, а у деяких і бажання переглянути й інші фільми культового режисера.