16 вересня в 11-В класі була проведена інформаційно-тематична година «Цікаві факти з життя О. Довженка», присвячена 125 річниці від дня народження відомого кінематографіста та письменника.

З розповіді О. Григоренко учні дізнались, що Олександр Довженко відомий як режисер фільмами «Звенигора» (1927), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), а також нереалізованими сценаріями, які перетворилися на повноцінні літературні твори – «Україна в огні» і «Зачарована Десна». Трагічна доля Довженка: все життя йому було заборонено проживати в його рідній Україні.

Сім’я, в якій народився Олександр Довженко, – яскрава ілюстрація тяжкого становища українського села кінця 19-о – початку 20 століття. У своїй автобіографії митець згадує, що, який би епізод дитинства не згадав, в уяві з’являються лише “плач і похорон”.

У 1930-у році Олександр Петрович поїхав представляти фільм «Земля», з якого і почався, на думку дослідників, напрям  в українському мистецтві - «поетичне кіно». Творчість Довженка високо цінував Чарлі Чаплін, легендарний англійський та американський кіноактор і кінорежисер першої половини XX століття. В одній із своїх промов сказав, що “слов’янство поки що дало світові кінематографії одного творця – мислителя та поета, Олександра Довженка”.

Більшу частину свідомого життя О. Довженко прожив у Москві, неймовірно сумуючи за Україною. “Я помру в Москві, так і не побачивши України, – писав він у щоденнику в 1945-у році. – Перед смертю попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю в Києві десь над Дніпром на горі”.