Щорічно 27 березня, починаючи з 1962 року, відзначається Міжнародний день театру, який був встановлений у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою.
Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм.
В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.
Уже з ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів –професійних мандрівних співців і акторів, учасників свят, обрядів, ігор. Репертуар скоморохів складався з жартівливих пісень, п'єсок, соціальних сатир, виконуваних в масках і «платті скомороха» під акомпанемент гудка, гусель, балалайки, домри, волинки, бубна. За кожним персонажем був закріплений певний характер і маска, які не змінювалися роками.
В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).
У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.
У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.
У 1882 році в Єлисаветграді з’являється перша об’єднана професійна театральна трупа, до якої увійшли кращі митці, корифеї української сцени. Очолив цю трупу Марко Кропивницький — видатний український драматург, режисер, музикант і актор. Театр корифеїв ознаменував собою розквіт українського професійного театру XIX ст.
Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Був час, коли театр в Україні почав занепадати, але останні роки відвідувати театр стало рисою сучасної культурної людини.
І ми сьогодні маємо можливість насолоджуватися майстерною грою акторів у приміщенні першого професійного українського театру – Кіровоградського академічного обласного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького. Міжнародний день театру – не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та пошановувачів високого мистецтва.
Редколегія 10-Г класуц
