Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат » Ліцейне життя » Тематична година до дня визволення в’язнів з німецьких концентраційних таборів

3D подорож
3D подорож
3D подорож
3D подорож
3D подорож
 
 
 

Тематична година до дня визволення в’язнів з німецьких концентраційних таборів

Автор: dend від 15-04-2017, 11:41, переглядів: 870

0

11 квітня в 10-В класі була проведена тематична година до дня визволення в’язнів з німецьких концентраційних таборів.

Цю пам'ятну дату встановлено за рішенням Організації Об'єднаних Націй 11 квітня. Саме в цей день у 1945 році в'язні концтабору «Бухенвальд», довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання.

Громадяни Франції, Нідерландів, Австрії, Бельгії, Польщі та Радянського Союзу склали число у 20 мільйонів людей, що пройшли через тортури концентраційних таборів, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало близько 11 мільйонів. Серед них – сотні тисяч українців.

Учениця Сметана Марія представила відеофільм «Не було б перемоги-не було б і вас», за допомогою якого гімназисти могли оцінити масштаби трагедії, яка спіткала людство.

Також учні розглянули фрагменти з дослідження Р. Гусейнова «Плен ещё не поражение», в якій висвітлювались події тортур концентраційний таборів.

Мали можливість вшанувати загиблих хвилиноюмовчання. 

Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» - голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа сльоза навертається на очі ветеранів. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.

«...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу.

Детские башмачки

Может, это не касается вас,

Но и вас однажды тронет это:

Словно взгляд раскрытых детских глаз,

Башмачки коричневого цвета.

В спаленке, в тиши часов ночных,

Подхожу к ребенку, но сначала

Останавливаюсь возле них,

Словно вдруг пылинка в глаз попала.

Чувствую дыханье у щеки.

Я гляжу. И никуда не деться.

Как прекрасны эти башмачки,

Что согреты ножками младенца.

Вам все это чуждо, может быть...

Не пристало, может быть, мужчине...

Но душа не может позабыть,

Все влечет ее к одной картине.

Там их было много – миллион

Черных, желтых, новеньких и старых.

Я с трудом сдержал невольный стон,

Мне лицо ожгло огнем пожаров.

Их следы болят в моей душе.

Я увидел туфельки – не те ли,

Что лопух топтали на меже,

А потом дремали у постели!

Вкруг меня был освенцимский прах,

Лопухи лужайку прикрывали,

Где скоты в высоких сапогах

Башмачонки детские срывали.

Башмачонки, мертвые уже,

С укоризной на меня смотрели...

Мы пошли обратно по меже.

Цвел шиповник. Жаворонки пели.

Может, это не касалось вас.

Но и вас однажды тронет это:

Словно взгляд раскрытых детских глаз,

Башмачки коричневого цвета.

Иван Скала

Категорія: Ліцейне життя

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися бо зайти на сайт під своїм ім'ям.
Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.