Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама вже кількість цих творів свідчить, що малярству Тарас Григорович Шевченко приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника.

Учні переглянули твори митця різних періодів його життя:

1)Академічного (про цей період творчості Тараса дають уявлення рисунки, створені на історичні та міфологічні сюжети: «Смерть Лекруції», «Олександр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу», «Смерть Віргінії»... ) Весною 1839 року за успіхи з рисунка Тарас був нагороджений Радою академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу – картину «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці (не збереглася) Шевченко був вдруге нагороджений срібною медаллю, а за картину «Циганка-ворожка» - втретє.

2)Період подорожі Україною ( Шевченко,створює альбом із шести офортів: «Старости», «У Києві», «Судна рада», «Видубицький монастир у Києві», «Казка», «Дари в Чигирині»)

3)Періоду заслання («Притча про блудного сина»)

Творчість Т. Шевченка в галузі образотворчого мистецтва мала величезний вплив на весь його подальший розвиток в Україні. Як і поезія, так і живопис та графіка Кобзаря дали могутній поштовх до пробудження національної свідомості. Українська тематика стала провідною для наступного покоління митців.