Мов за подушне, оступили

Оце мене на чужині

Нудьга і осінь. Боже милий,

Де ж заховатися мені?

Що діяти? Уже й гуляю

По цім Аралу, і пишу.

Віршую нищечком, грішу.

Бог зна колишнії случаї

В душі своїй перебираю

Та списую; щоб та печаль

Не перлася, як той москаль,

В самотню душу. Лютий злодій

Впирається-таки, та й годі.

9 березня наша країна відзначала 198-річницю з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Про важку долю поета, його заслання і військову службу, життя і творчість написано стільки, що віднайти щось нове чи маловідоме сьогодні майже неможливо. Та виявляється, що Шевченко під час служби був не лише солдатом, а й матросом. Йому довелося стояти біля витоків організації мореплавства на Аральському морі, і якраз флотська сторінка біографії Великого Кобзаря найбільш привернула увагу учнів 10-Г класу.

8 червня 1847 року Тарас Шевченко прибув до Орської фортеці. 5 березня 1848 року до Оренбурга прибуває капітан-лейтенант Олексій Іванович Бутаков, учений географ-гідролог, що мав керувати експедицією для вивчення майже недослідженого перед тим Аральського моря.

На невеликій шхуні під час тривалих походів та виснажливої морської хитавиці Тарас Шевченко зумів створити, окрім графічних карт, картини – шедеври художнього мистецтва. Художні твори, створені ним в експедиції, є дуже своєрідними. Вони відзначаються великою точністю зображуємих об’єктів і великою мірою ліричності. Особливо чудесним і своєрідним колоритом вирізняється акварельний краєвид «Місячна ніч на Кос-Аралі».

Аральська експедиція збагатила Шевченка як митця, вдосконалила його як майстра живопису. В його акварелях – «цілий філософський роман про природу Кос-Аралу». В його пейзажах світ зображено у його єдності, небо не відірване від моря і землі, за ними можна визначати погоду, ними через художні образи Шевченко «відтворює закони природи».

Незважаючи на труднощі і небезпеки плавання в невідомому для мореплавців Аральському морі, експедиція провела величезний обсяг роботи, зумівши дослідити більше чим 64 000  квадратних кілометрів площі моря і провела дослідну роботу надзвичайної наукової ваги. Їм довелося першими в імперії розв’язувати морські, геологічні та картографічні завдання, вперше науково узагальнити природні дані Аральського моря. Шевченко за час свого плавання зумів створити понад 200 малюнків і нарисів, які наочно ілюстрували проведену наукову роботу і стали творами високого мистецтва.

«За поблажливе ставлення до Шевченка» О.Бутаков був оштрафований. А самого поета заарештували і, хворого на ревматизм, відправили на гауптвахту для слідства. Наказ про експедицію арештом було відмінено і ось таким чином, черговим ув’язненням, завершилась флотська служба Тараса Григоровича. Про його вклад у наукову експедицію вже мови не було. Після п’ятимісячного арешту і слідства, 17  жовтня 1850 року,  Шевченка на сім років відправили в Новопетровський форт під особливо жорсткий контроль, в якому він пробув до 2 серпня 1857 року.

Ми довго в морі пропадали,

Прийшли в Дар’ю, на якор стали.

З Ватаги письма принесли

І всі тихенько зачитали.

А ми з колегою лягли

Та щось такеє розмовляли.

Я думав, де б того добра,

Письмо чи матір, взять на світі.

— А в тебе єсть? — Жена і діти,

І дом, і мати, і сестра!

А письма нема...