Учениці 10-В класу Фесенко Альона та Дейнека Анастасія презентували проект «Мистецька спадщина Тараса Шевченка».

Тарас Григорович Шевченко не тільки видатний письменник і поет, але й талановитий художник. Хист до малярства звільнив майбутнього генія українського слова від кріпацтва. Великий Кобзар народився в неволі, рано став сиротою, потрапив на службу до панської садиби. Тарас змалечку завжди малював: спочатку допомагав сусідам розмальовувати хату, потім навчався малярству у сільського дяка. 1838 року молодий Шевченко вступив до Академії мистецтв, де стає учнем К.Брюлова. Його дипломною роботою стала картина «Катерина» - на тему однієї з його славетних поем. Під час навчання Шевченко виявив неабиякі здібності у живописі олією, аквареллю, малюнку олівцем.

У травні 1843 р. Шевченко оформлює академічну відпустку і вирушає до України. У цьому ж році починає роботу над серією офортів «Живописна Україна». Також створює серію акварелей, на яких зображені пам’ятки України: «Богданова церква в Суботові», «Мотрин монастир», «Вознесенський собор у Переяславі» та багато інших. Перебуваючи в Україні, Шевченко створив картини «Селянська родина», «На пасіці», портрети Закревських, Рєпніних, Маєвської, Кейкуатової… За участь у Кирило-Мефодіївському братстві Шевченко був заарештований. В часи заслання значне місце у творчості Шевченка посідає пейзаж, серія малюнків «Мангишлацький сад», краєвиди околиць Новопетровського укріплення. Вершиною мистецької творчості Шевченка є серія малюнків «Притча про блудного сина». Останні роки життя Тараса Григоровича відзначені найбільшими досягненнями в поезії, живописі та графіці. Загальновизнаними були його успіхи в гравюрі. У вересні 1860 р. Академія мистецтв удостоїла Т.Шевченка звання Академіка гравюри.

Творча спадщина Шевченка – цінний скарб, яскрава сторінка в історії української художньої культури.