Георгій Еріхович Лангемак. Він був відважним офіцером флоту, одним з найталановитыших конструкторів ХХ століття, головним інженером першого в світі Реактивного інституту, одним з піонерів космонавтики (саме Лангемак є автором цього терміну), співавтором легендарної „Катюші”, нашим земляком.

На відміну від деяких інших наших видатних земляків (таких, як І.Тамм, В.Винниченко, Є Маланюк, А.Тарковський), Георгій Лангемак посідає досить скромне місце в пантеоні всесвітньо відомих осіб. Так склалося не тому, що внесок його до інтелектуальної скарбниці людства не заслуговує на визнання. Видатні науковці, фахівці в галузі ракетної техніки вважають його одним з найталановитіших вчених, особистих винаходів якого вистачило б на цілий конструкторський відділ.

Але визнаним за життя ученим Георгію Лангемаку стати не судилося. Він розділив долю багатьох тисяч мислячих людей, яким довелося жити в СРСР 30-х рр. – за доносом нікчемної людини його оголосили „ворогом народу” та розстріляли у 39 років.

Учні 10-Б класу підготували тематичну лінійку, присвячену особистості та винахідницькій діяльності Георгія Еріховича Лангемака. Особливу увагу було приділено періоду його життя, який пройшов в нашому рідному місті. Батьки майбутнього вченого приїхали до Російської імперії зі Швейцарії в кінці 80-х рр.. ХІХ ст. Родина Лангемаків оселися в Єлисаветграді у 1899 році, Георгію тоді виповнився рік. Батьки його вчителювали в жіночій гімназії (нині КДПУ ім.. В.Винниченка), вони були викладачами іноземних мов. Георгій та його старший брат Віктор навчалися в чоловічій класичній гімназії. В процесі підготовки до заходу було використано опубліковану інформацію про родину Лангемаків, про гімназійні будні Георгія, про його перше кохання до доньки начальника юнкерського училища В.М.Петерса Олени. Особливо цікаво було розглядати архівні документи – виписки з кондуїтів класних наставників, атестат про закінченя гімназії, свідоцтва батьків про надання їм права бути викладачами тощо.

З 17 років Георгій Лангемак будує своє життя вже поза межами нашого міста. Він прожив коротке, але яскраве життя. Дуже молодим брав участь у І світовій та у громадянській війнах, пізнав гіркоту поразки та розпач перебування у ворожому полоні. Після 20 років отримав технічну освіту та відкрив у собі талант конструктора-винахідника. Мав вірних друзів і однодумців. Був щасливим у коханні та сімейному житті – закохавшись майже у дитинстві, Георгій та Олена зрозуміли, що це назавжди і не помилилися. Виробив чіткий напрям науково-винахідницької діяльності в галузі ракетної техніки, планував розробки з застосування цієї техніки в мирних цілях, і саме їх вважав головними... Але головний завершений винахід його – смертельна зброя „Катюша” – показала усю свою міць через чотири роки після трагічної загибелі свого автора, у 1942р. Внесок її у велику Перемогу важко переоцінити.