Здавна українська земля була багата на талановитих і відомих людей. Ними славиться і Кіровоградщина.

У 11-В класі була проведена година спілкування на тему «Письменники, поети-земляки», під час якої учні ділилися з класом інформацією про письменників та поетів своєї малої Батьківщини. Розпочала розмову Подгорна Наталія Авимівна, яка розповіла про життєвий шлях та творчість поетеси Олени Журливої.

Виявляється, у Кіровограді одна з вулиць носить її ім’я. Їй пощастило спілкуватися з П.Тичиною, В. Сосюрою, О. Олесем, М. Вороним. Про себе поетеса говорила: «Я рвучко й молодо увійшла в новий світ». Цим світом стало для неї мистецтво — література та музика.

У молодості Олена чудово співала, гастролювала з концертами як відома поетеса-співачка. В 1929 році її запросили до столичної Харківської опери, де вона виконала партію Кончаківни в опері О. Бородіна «Князь Ігор». Жінка закохувалась, розчаровувалась, створювала свої найкращі поезії : «Чи ти пригадуєш той день?», «Так, ми обоє винуваті».

Життя вирує, Олена зустрічає коханого, переїжджає з ним до Москви, працює в школах, організовує літературні вечори.

Невдовзі в 1937 році жінку арештовують за «агітацію проти радянської влади» і відправляють на десять років на Алтай, де знущання й важка фізична праця в суворому кліматі підірвали її здоров’я. Тільки завдяки клопотанню Павла Тичини 1944 року Журлива повертається в Україну, вчителює у школах Харкова, Дніпропетровська, а у 1951-1956 рр. – у середній школі №3 м. Кіровограда. Останні двадцять років, з яких майже шістнадцять була прикута до ліжка, вона продовжувала створювати поезію.

Продовжили бесіду учениці Беспала Тетяна та Атамась Вікторія розповіддю про олександрівських поетів Барабаш Світлану Григорівну та Купчинську Наталію Миколаївну, зачитали поезії «Червень», «Тепло зеленої душі» , «Цей місяць молодий», «Забуть тебе».

Четвертак Дарина ознайомила із творчістю сучасного українського письменника з Новгородки Іванова Дмитра Йосиповича та його поезіями «Мені тринадцятий минав», «Монолог з мого дитинства».

Кривошея Вікторія розповіла про Берізку Галину Спиридонівну з Могильного, яка була членом Національної спілки письменників України та лауреатом літературної премії ім. Валерія Марченка. Зачитала вірш «Для невмирущих я – безсмертна».

З розповіді Гуйван Анастасії ми дізналися про поетесу Коган Поліну Йосипівну та письменника Коляду Станіслава Андрійовича. Цікавим було життя Миколи Зінченка – активного учасника художньої самодіяльності, духового оркестру, драматичних гуртків, агітбригад, хорових колективів «Заспів», «Цукровик», «Хлібодари».

Чеботарь Катерина познайомила нас із творчістю поетів-сучасників Природної Наталії, Лисенка Володимира, Денисовець Тетяни, Єлецької Інни з с. Дружелюбівки Добровеличківського району. Зачитала нам поезії «Заспівай мені пісню, матусю», «Не забувайте, діти, батьківської хати», «Біля хати барвінок», «Козацька криниця», «Осінній дощ».

Ракун Анастасія розповіла про своїх улюблених письменників-земляків – Тереня Масенка та Валентину Левченко-Дигас.

Терень Германович Масенко – письменник та автор книжок для дітей. Вірші Т. Масенка «Любов моя (Знову осінь над гаями...)», «Степова волошка», «Щодня чекаю на побачення» та багато інших покладено на музику композиторами Георгієм та Платоном Майбородами, А. Філіппенком, М. Дремлюгою. Значне місце у творчості поета належить епічному жанру (роман у віршах «Степ»). Останні, видані за життя письменника, прозові твори – це есе та спогади про митців-побратимів Павла Тичину, Максима Рильського, братів Майбородів, Андрія Малишка у «Романі пам'яті». Також він є автором уславленої «Пісні про Дніпро», яку Анастасія продекламувала. Ось деякі рядки цієї пісні:

…Сяє Київ наш

У цвіту каштанів,

Світить степам Дніпрогесу зоря.

Устає в садах

Над тобою Канів

В славі живій Кобзаря.

Не забудь, Дніпро,

Як брати народи

В битві священній за тебе ішли.

У грозі твоїй

Дружби і свободи

Стяг бойовий підняли.

Валентина Левченко-Дигас – член маловисківської «Степової криниці», автор пісень, які були покладені на музику, багатьох збірок та книг, а зокрема книги «Дерево роду». Відомі її поезіїі «Я народилася весною», «Мої Глодоси», «З юності», «Мамо», «Батькові», «Моя люба донечка», «Землі-матері».

Година спілкування виявилася пізнавальною, гімназистам було цікаво дізнатися про письменників-земляків, прослухати хвилюючі та емоційні виступи учнів, декламування віршів. Одинадцятикласники мали змогу переконатися у тому, що наша мала Батьківщина славиться видатними людьми, які творили прекрасне і заслуговують на визнання.

Ракун Анастасія, 11-В клас