В народній традиції обидва свята об'єднались. От і маємо Щедрий вечір або Меланки. Під Новий рік варили щедру кутю та щедрували.

А вранці 14 січня всі чекали на новорічних полазників. Так називали людину, яка першою перевідувала оселю на Новий рік.

Найкращими полазниками вважалися особи чоловічої статі. Часто господарі навмисне стежили, хто першим іде до хати.

Якщо це був небажаний полазник, то примикали двері.

Особливу новорічну радість приносив молодий і симпатичний парубок, заможний чоловік або хлопчик. 

Сійся родися жито пшениця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб Вам вродило, краще ніж торік.

У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,

Хай буде Ваша хата, радістю багата,

Хай славиться добром, медом, пивом і вином,

Хорошими пирогами та щасливими піснями.

І хай сіяє Вам невступно

Христова зірка шестикутна,

І хай сіяє Вам щоднини

Наша славна Україна!

Житом, житом із долоні

По долівці, по ослоні

Засіваю в вашій хаті —

Будьте дужі та багаті!

Щоб збулося все нівроком —

З новим щастям, з Новим роком!

Саме про це говорилося на лінійці, яка відбулася 14 січня на тему: «Сію, вію, посіваю» (підготувала вихователь Кудрявенькова О.В. разом з учнями 6 класу).