Математика супроводжує БПЛА протягом усього циклу його існування: від моменту, коли конструктор планує створення і креслення деталей, і до моменту фінішування. І саме сьогодні, 23 квітня, командам 8-11 класів Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату Олександрії було запропоновано торкнутися частини життя безпілотника, що використовує математичні обрахунки. При цьому говорили про основні елементи у конструкції дрона; якості, що пливають на політ апарата та радіогоризонт; розглянули вплив погодних умов на планування польоту; говорили про екіпаж та важливість його підготовки до роботи з БПЛА.
Командам було запропоновано різноманітні завдання:
обчислення подовження крила БПЛА, що впливає на аеродинамічну якість літака;
визначення середньої аеродинамічної хорда крила та діапазону центрування літального апарата;
визначення необхідних даних для планування радіогоризонту;
задача на можливість подолання смуги РЕБ ворога, за відомим розташуванням БПЛА та наземної станції керування;
розрахунок швидкості та відстані, які долають дрони за певних погодних умов;
визначення температури повітря, для якої можливий безпечний виліт дрона (без замерзання) у холодну пору року;
задача на розрахунок кількості води, потрібної оператору БПЛА, що заступає на добове чергування;
визначення часу, який потрібен кулі для подолання відстані з метою ураження БПЛА противника.
У підсумку зазначили, що елементарні математичні дії та логічні міркування здатні допомогти екіпажу у плануванні, підготовці, вдалому виконанні завдання за допомогою БПЛА, а відтак пришвидшити нашу перемогу.
Подяка Тетяні Леонідівні Мірошниченко за цікаві та змістовні завдання, які допомогли учням зрозуміти, як математика використовується в роботі з БПЛА.
