Процес атестації для педагога пов’язаний із високою інтелектуальною й емоційною напругою. Тому одним із завдань атестаційної комісії, педагогічного колективу в цілому є створення сприятливої, доброзичливої атмосфери для педагога, надання йому методичної допомоги. Учитель, який атестується, іде до вдосконалення професійної майстерності через реалізацію завдання - поєднати в собі та показати у практичній діяльності глибокі знання та здатність до творчості. Визначимо основні поняття для опису й осмислення процесу атестації. Мета - планований результат, що виступає як єдність бажаного й можливого. Ефективність діяльності, зокрема управлінської, оцінюється ступенем досягнення мети. Оцінка діяльності та її результатів, кваліфікації працівників у процесі атестації може проводитися за наявністю критеріїв. 

Критерій - ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або класифікація чого-небудь; мірило оцінки. Оцінка повинна мати наукову основу.

Кваліметрія - галузь науки, що вивчає й реалізує методи кількісної оцінки якості продукції або послуг.

Ґрунтуючись на наведених визначеннях основних термінів, дамо розширене тлумачення поняття атестації - її концепцію.

Концепція - певний спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ, основна точка зору, керівна ідея для їх освітлення; що веде задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Атестація - сукупність послідовних дій компетентного органу для встановлення рівня підготовленості, придатності (категорії) працівника до професійної діяльності певного ступеня складності та відповідальності на підставі порівняння, зіставлення його можливостей з діючими нормами.

Моделі атестації можуть бути різноманітними. Наприклад, у загальному вигляді може бути така модель: вибір тим, хто атестується, змісту завдання та форми представлення результатів своєї діяльності, експертна оцінка, прийнятих до розгляду матеріалів за встановленими критеріями, зіставлення компетентним органом значень оцінки результатів діяльності з нормативними за критеріями і присвоєнні відповідної кваліфікаційної категорії в галузі його професійної діяльності.

Інша модель атестації може пропонувати для оцінки знання й уміння використовувати їх на практиці (тобто набуту кваліфікацію), одержані педагогом, що атестується, в результаті спеціальної підготовки.

Таким чином, вище зазначене свідчить, що для здійснення атестації необхідно вирішити питання з визначення таких її параметрів як зміст, форми, процедури, критерії і нормативи.

Зміст і форми атестації

Професійна діяльність працівника, який атестується, визначає зміст і прийнятий процес атестації - її форми та процедури. Зміст відповідає на запитання, що повинно розглядатися в процесі атестації і якому рівню якості (якій нормі) відповідати, а форми та процедури - як саме це треба розглядати.

Таким чином, зміст атестації визначається сферою діяльності та посадою педпрацівника - педагогічною або управлінською, а його нормативи - вимогами тарифно-кваліфікаційних характеристик або іншими законодавчими актами за посадами й категоріями. Природно, що за відсутності нормативної бази щодо вимог до рівня професійної компетентності проводити атестацію стає неможливо.

Це свідчить, що змістовна сторона є логічним початком атестації та повинна бути дуже конкретно закладена в нормах як предмет розгляду й оцінки результатів діяльності тих, хто атестується.

Форми атестації можуть бути такими:

• аналітична (письмова) робота, що освітлює з позицій того, хто атестується, питання з числа нормованих або таких, що входять у компетенцію за професією, і вказаних у тарифно-кваліфікаційних характеристиках (ТКХ). Завдання розробляються наперед і вільно доступні педагогам;
• дослідницька робота з проблем, рішення яких відповідає вимогам ТКХ і іншим нормативним актам до вмінь педагогічних працівників, що атестуються, за посадами та категоріями;
• самоаналіз або аналіз діяльності педпрацівника за певний проміжок часу (3–5 років) з питань, що вказуються або враховуються в ТКХ. Матеріалами для оцінки можуть використовуватися дані моніторингових досліджень результатів діяльності того, хто атестується;
• реферативне освітлення та співбесіда педагога, який атестується, з експертами за раніше узгодженими питаннями, які містяться в ТКХ;
• інші самостійні форми або ті, що представляють комбінації із указаних.

Процедура атестації як встановлений порядок ведення або розгляду справ включає дві групи: ведення процесу атестації та розгляд його результатів.

Методологія атестації як вчення про структуру діяльності у процесі атестації припускає оцінку результатів реалізації того, хто атестується, усіх складових змісту його діяльності, а також організацію та виконання дій із самооцінювання й використання одержаних оцінок.

Процес атестації як сукупність послідовних дій є певним набором різних процедур. Процедури оцінювання здійснюються за допомогою раніше встановлених критеріїв, орієнтованих як на процес реалізації даного змісту діяльності, так і на одержуваний працівником і його організацією (установою) результат.

Конкретний набір необхідних процедур визначається прийнятою моделлю атестації й формами представлення її змісту. Іншими словами, у кожному конкретному випадку може використовуватися свій варіативний набір процедур.

Можливі такі процедури у процесі проведення атестації

1. Визначення завдання, узгодження форми представлення матеріалів і процедури захисту.

2. Експертна оцінка результатів діяльності тих, хто атестується:

• а) за даними моніторингових випробувань, якщо вони відображають вплив діяльності того, хто атестується;
• б) за статистичними та звітними даними різних контрольних або дослідницьких дій, пов’язаних із роботою педпрацівника;
• в) шляхом анкетування або тестового контролю членів установи, пов’язаних із роботою того, хто атестується;
• г) шляхом безпосереднього спостереження за діяльністю педагогічного працівника й оцінки її результатів за матеріалами самоаналізу;
• ґ) з використанням комбінацій вказаних процедур.

3. Захист атестаційних робіт може відбуватися з використанням різних форм за бажанням педпрацівника, який атестується:

• а) у формі доповіді за наслідками діяльності, розкритими в роботі, звіті;
• б) у формі співбесіди або відповіді на запитання експертів;
• в) шляхом складання іспиту або заліку за встановленими раніше та відомими педпрацівникові питаннями;
• г) оцінка тільки представлених матеріалів без безпосереднього спілкування експертів із тим, хто атестується.

4. Розгляд результатів атестації атестаційною комісією:

• а) за матеріалами експертної комісії у присутності педпрацівника, який атестується, або без нього (відповідно до п. 8.8. 
  
  
  
   
   
  За матеріалами: Освіта.ua