0
Коли на землі народжується геній, особливо художник, це означає, що він повинен сказати світові щось таке, що крім нього ніхто не скаже. Внесок Сергія Параджанова у світове мистецтво досьогодні не потрапляє під будь-які визначення. Його кіно не просто надоригінальне, але багато в чому виходить за рамки того, що ми звикли називати «кінематографом». Насамперед кидається у вічі надзвичайна яскравість та гармонійність кадру, а ще - статичність: люди у кадрі ніби створюють яскраву та символічну композицію для фото. Фільми Параджанова не мають сюжету у звичному нам розумінні цього слова, зміст його творінь поступово проступає перед уважним глядачем, який, маючи високе художнє чуття, розшифровує багату символіку режисерського задуму.