 |
Учні дізналися, що садибу закладено в 1871 р. батьком драматурга Карпом Тобілевичем і названо іменем його дружини Надії Тарковської. Згодом І.Карпенко-Карий обирає садибу постійним місцем свого проживання.
Саме тут народжувалися ідеї, засновники професійного театру черпали наснагу і натхнення, знаходили прихисток і розраду. На хуторі, за 29 кілометрів від Єлисаветграда, Карпенко-Карий написав десять драм і комедій. Найвідоміша з них — «Сто тисяч».
А назва з’явилася у хутора після смерті першої дружини Івана Тобілевича. Із восьмирічного віку на хуторі виховувався її молодший брат Олександр, батько відомого російського поета Арсенія Тарковського і дід режисера Андрія Тарковського, який зайняв чільне місце в історії світового кіномистецтва. Народивши сімох дітей, Надія Карлівна померла зовсім молодою — у 30 років. Як розповідає науковий працівник музею Валентина Василівна Тобілевич, Хутір Надія, у його нинішньому вигляді, своїм існуванням має завдячувати онукові Івана Карпенка-Карого Андрію Юрійовичу. Серед тих, хто допомагав йому долати бюрократичні перепони — Максим Рильський, Арсеній Тарковський.
Музей-заповідник офіційно існує вже 56 років, у червні 1969-го, до 100-річчя одруження Івана і Надії відкрили літературний музей. Тоді ж було відкрито і пам’ятник Карпенку-Карому. І лише в 1982-му, до 100-річчя українського театру, остаточно відбудували меморіальний музей.
Одинадцятикласники залишилися задоволені поїздкою та вдячні керівництву гімназії за можливість глибше пізнати історію рідного краю.
