Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У ці дні відкривається небо. Якщо в людини чисті помисли, наміри, Бог неодмінно почує їх та допоможе їм здійснитися. Людство відзначає цей день уже тисячі років, тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа.

12 квітня учні 5 класу провели тематичну лінійку «Великдень в Україні». Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. На початку лінійки діти розповіли про Вербну неділю. У цей день Ісусу Христос увійшов до Єрусалиму, усі люди вклонялися йому та клали пальмові гілки йому під ноги. В Україні пальми не ростуть. Тому у Вербну неділю ми святимо саме вербу.  Потім учні показали міні-виставу «Приготування української родини до Великодня». Не забули п’ятикласники розповісти приказки та легенди, пов’язані з цим святом. Особливу увагу діти приділили писанкам, крашанкам, дряпанкам, які вони виготовили власними руками. Закінчилася лінійка промовою отця Андрія, який привітав всіх людей з Великоднем і нагадав, що всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.

Христос воскрес! Радійте, люди,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте гіллячко і квіти,

Кладіть на  Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, нум співати...

Христос воскрес! Воістину воскрес!