9 грудня в 11-В класі в рамках проєкту «Український авангард» була проведена інформаційно-тематична година на тему «Творчість К. Малевича та О Архипенка». Роботу представили учні Алєйнік С., Грузін Д., Крицька К. Змістовна презентація доповнила розповідь учнів про новаторське авангардне мистецтво ХХ століття українських художників та скульпторів.
Казимир Северинович Малевич (11 лютого 1878, Київ — 15 травня 1935, Ленінград) — український художник-авангардист, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва.
Візитівкою творчого доробку Малевича є його картина «Чорний квадрат». Митець «ніби увібрав у себе всі форми та всі фарби світу, звівши їх до пластичної формули, де домінують полюсність чорного (повна відсутність кольору та світла) та білого (одночасна присутність усіх кольорів та світла)». Малевич описав еволюцію розвитку мистецтва від кубофутуризму до чистого супрематизму в одній картині. Пізніше, протягом 15 років, митець створив ще три «Чорних квадрата» і всі вони різняться між собою.
Малевич вважав, що «мистецтво вже давно відійшло від потреби простого відображення природи та копіювання її природних форм. Тобто він призивав повністю відмовитись від зображення об’єктів і предметів, щоб сама людина створювала мистецтво, а не повторювала за реальністю. Йому вдалося передбачити масовість мистецтва, так як картини перестали належати до обмеженого кругу людей. Потрібні були свої артефакти, своя мова і «Чорний квадрат» якраз і став їм. «Нуль форм», - як казав Малевич.
Олександр Порфирович Архипенко (18 травня 1887, Київ — 25 лютого 1964, Нью-Йорк, США) - український та американський скульптор і художник, почесний член Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА) та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури.
Засновника кубізму в скульптурі, українського та американського митця Олександра Архипенка називають найвідомішим скульптором ХХ століття. Він був одним із тих, хто перевернув традиційне уявлення про скульптуру, став виразником ідей кубізму в цьому виді мистецтва. Груба матеріальність каменю, бронзи і сталі у творчості Олександра Архипенка «чергувалася з ефірністю прозорого оргскла та майже містичною діркою від бублика – отворами в масиві скульптури, у яких вдумливий глядач бачив форми зі своєї уяви, що здавалися цілком реальними». Більшості його композицій властива стилістика кубізму, конструктивізму та абстракціонізму . Роботи О.Архипенка динамічні, лаконічні за композицією та формою: «Жінка, що розчісує волосся», «Гондольєр», «Блакитна танцівниця», «Арлекін», «Боксери» та інші. Творчість Олександра Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, перевернули світові уявлення початку XX століття про скульптуру.
