9 травня – особлива дата для нашої родини. Сьогодні до неї ставляться по-різному, але, на мій погляд ніхто не має права перекреслити величний подвиг покоління наших прадідів, які вберегли нашу країну.

У кінофільмі «Офіцери» є пісня про те, що немає у нашій країні такої родини, «где б не памятен был свой герой…», ці слова завжди ятрять мені душу, коли я слухаю її. І одночасно наповнюють мене гордістю тому, що в моїй родині були такі люди!

Це мої прадідусь та прабабуся – 1916-1922 років народження, тож на їх долю випало чимало тяжких випробувань : голодомор, війна…

Мій прадідусь – Соколенко Федір Корнійович, 1916 р. н., уродженець с. Фадіївка, Бобринецького р-ну, Кіровоградської обл. З перших до останніх днів війни працював хірургом у польових госпіталях. Наполегливий, рішучий, працьовитий, новатор у своїй професії – він врятував життя тисячам бійців!

Моя прабабуся – Соколенко Надія Іванівна, 1922 р. н., уродженка м. Пирятин Полтавської обл. потрапила на фронт 19-ти річною дівчиною, екстерном закінчивши останній курс медичного училища. Молода, тендітна медсестра за часи війни витягла на собі з поля бою не одну сотню поранених солдат в повному обмундируванні та надала їм першу медичну допомогу. Моя прабабуся пройшла дорогою війни від початку до кінця. Після взяття Берліну її з іншими фронтовиками посадили в ешелон, сказавши, що везуть в Київ, а насправді їх відправили воювати в Японію…

За заслуги перед Батьківщиною моїх прабабусю і прадідуся було нагороджено рядом бойових орденів та медалей : медаль «За Победу над Германией», медаль «За Победу над Японией», орден Отечественной Войны, медаль «Учасник бойових дій», медаль «За мужність» та ін.

У моїй родині зберігається газета ( видання 1965 року),  де у статті «Сто дней мужества», присвяченій 20-ти річчю Дня Перемоги, розповідається про мого прадідуся. А також про нього є рубрика в книзі «Історія Глинської лікарні Світловодського району Кіровоградської області», яку моя сім’я також зберігає.

Мої прадідусь і прабабуся та прадідусь знайшли один одного після війни по листуванню   й одружилися. І вже разом присвятили все своє життя медицині.