Протягом 4-6 квітня мені випала честь бути учасницею школи культурної дипломатії «Шляхами Леся Курбаса» у Кєві.

Перший день у школі культурної дипломатії "Шляхами Леся Курбаса" був дуже насиченим різними подіями!
Серед них зустріч з головним режисером театру ім. Івана Франка - Богомазовим Дмитром Михайловичем! Він розповів нам про римських гладіаторів.
"Morituti te salusant"(лат. " Ті,що йдуть на смерть,вітають тебе") – привітання, яким зазвичай гладіатори зверталися до імператора.
Вони були справжніми акторами, які в прямому сенсі грали не на життя, а на смерть. На виставі в Національному академічному театрі ім. Івана Франка ми також побачили "гладіаторів", але українських. Актори ладні були зірвати голос, ввійти у специфічний транс заради того, аби здивувати публіку.
Другий день розпочався ранковою рефлексією, під час якої ми аналізували вчорашній день, ділилися своїми враженнями з іншими.
Потім поїхали у Київ, щоб пограти в дуже класну настільну гру "Слово" у Мистецькому Арсеналі. Гра про жителів будинку "Слово", у якому жила більшість митців епохи "Розстріляного Відродження".
Ми не тільки розвивали стратегічні навики та грали, а й дізнавалися цікаві біографічні факти про жителів будинку.
На зворотньому шляху встигли поглянути на виставку, присвячену "Стародавньому Криму". Наступного дня
відвідали музей театрального, музичного та кіномистецтва, де нам дуже цікаво, в ігровій формі розповіли про життєвий шлях Леся Курбаса.
Розвиток комунікативних навичок, а якщо простіше, спілкування з людьми, які з тобою на одній хвилі, відвідини цікавих місцинок, нічні розмови, знайомства, затишні вечори..
Будь-яка школа - це не лише навчання, а й незабутні спогади, що супроводжуватимуть нас усе життя. Мої спогади про школу культурної дипломатії лише позитивні. Дякую за це усім організаторам і викладачам, які віддавали нам свої знання, душу і серце)))