10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР було утворено Кіровоградську область із центром у місті Кропивницькому. Відзначаючи дату створення , 24 січня учні 10-В класу відвідали інформаційну лекцію – екскурс від працівників Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені Є.Маланюка.
Відзначаємий ювілей не є справжнім віком Кіровоградської області. Земля, що зветься нині степовою Кіровоградщиною, раз по раз дивує світ як своїми культурними здобутками сучасності, так i безцінними скарбами сивої давнини.
Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще за доби палеоліту (20 – 15 тис. років тому). З першого тисячоліття н. е. тут назавжди утверджуються слов’яни, як частка антського союзу племен, а згодом Київської держави. Неспокійне життя прикордоння було багатим на постійні військові сутички. На цих землях відбулося ряд визначних битв і серед них – перемога литовськоукраїнських військ під керівництвом князя Ольгерда над татарськими ордами на Синіх Водах (1363 рік).
З ХV ст. у наших степах починає осідати козацтво у своїх зимівниках. У середині століття Кіровоградщина називалася Диким полем і була своєрідною нейтральною смугою, яку неспроможні були контролювати ні Литовське князівство і його спадкоємиця Річ Посполита, ні татари з турками, ні Московська держава.
Інтенсивне заселення Дикого поля почалося в середині 18 століття. Після першої російсько-турецької війни 1735-39 рр. Російська імперія вживає заходи для створення укріплень на своїх південних рубежах.
В 1751 році на Правобережжі створюється поселення Нової Сербії. Це було перше військово-землеробське поселення в Новоросії.
А в 1754 році південніше Нової Сербії розпочато формування Новослобідського козачого полку з центром у нещодавно збудованій фортеці Святої Єлисавети - форпосту у боротьбі проти Туреччини, а згодом і запорозького козацтва.
Фортеця мала форму правильної шестикутної зірки, площею 55х55 саженів і була зразком фортифікаційного мистецтва середини 18 ст. Шість бастіонів фортеці, які мали власні імена оточували яри та вали. Вперше на півдні Російської імперії у фортеці була заснована друкарня цивільного шрифту.
Уже на межі на межі XIX-XX століть Єлисаветград був відомий високим рівнем освіти та культури: знаменною подією було відкриття стаціонарного українського театру, початкових земських шкіл, повітових дворянських училищ, чоловічих та жіночих гімназій, музичної школи Нейгаузів, демонстрація пересувних виставок художніх полотен. Та справжня його душа живе на сцені, на сцені Театру Корифеїв. Саме тут у 1882 р. М.Кропивницьким було засновано першу професійну трупу. Головними архітектурними візитками багатьох населених пунктів XIX століття були культові споруди в стилі класицизму. Забудовувалися вулиці міст помешканнями заможних містян. В адміністративних центрах з’явилися будинки міських дум, земських управ, установ зв’язку, суду, які милують око містян та туристів і у наш час.
У всіх нас одна Батьківщина – Україна. Але у кожного є своя маленька Батьківщина – місце, де ти народився, пізнав світ, обрав свій життєвий шлях. Для кожного з нас це – вулиці рідних міст, краєвиди закоханих садів, а під ногами – історія. Для нас – це наша Кіровоградщина!
Потєхін Антон
