Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю, а не злом?
Де можна більше
зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Отож: зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині
І побажати щастя всім!
Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце,
наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї
несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма
народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й
дитина».
Наше традиційне «Родинне свято» зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості, бо воно родинне, сімейне, разом з татами і мамами.
Сьогодні у нашій гімназійній родині зібралися гарні сім’ї. Кожна з них - своєрідний, яскравий промінець сімейної творчої педагогіки. Ці промінці об'єдналися в одну яскраву зорю і стали родиною однодумців. Ми всі – і учні, і працівники пишаємося ними. Це дійсно люди, які заслуговують величезної поваги і любові.
