Як дуже швидко виросли ви, діти,
Дорослі стали й самостійні всі.
Тож хочеться сміятися й радіти —
Сьогодні ви у весняній красі.
Бо юність ваша — це пора цвітіння,
Як і весна, що цвітом виграє.
У вас тепер високі є стремління,
Сміливість, мрія і натхнення є.
А перед вами стеляться дороги,
Лиш крок один – і будете іти
Упевнено й завжди до перемоги,
До мрії і до власної мети.
Ось і пролунав останній дзвоник, позаду іспити, на порозі — випускний бал! Це останнє шкільне свято для учнів, адже відтепер вони — самостійні. Школа ж залишається у спогадах… Але всі думки пов’язані з нею. Ще довго вранці колишні школярі прокидатимуться від хвилювання, що запізнилися на урок або чогось не вивчили. І хоча із часом усе забувається, перестає бути таким яскравим, вражаючим, але шкільні роки залишаються у пам‘яті назавжди!
Випускний бал — велике свято. Але радість від нього тісно переплітається зі смутком, адже це – пора розтавання. Прощалися зі школою і одинадцятикласники облкомплексу.
Директор департаменту освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації Ельза Володимирівна Лещенко вручила випускникам 3 золоті та срібну медалі та дала настанову: «Вірте у 200 балів, вірте у себе, своїх батьків і вчителів!» Атестати про повну середню освіту випускникам вручили директор облкомплексу, народний артист України Анатолій Єгорович Коротков та заступник директора з навчально-виховної роботи, заслужений учитель України Олександр Наумович Якимчук.
Пролунало тепле напутнє слово і з уст вихователів. А випускники та їхні батьки, у свою чергу, висловили вдячність усім працівникам облкомплексу.
Прикрасою свята став номер «Дитячі пустощі» у виконанні наймолодших учасників – учнів школи мистецтв. Гавриленко Анна подарувала глядачам незабутнє «Танго», а учні 10-А класу – запальний «Свінг». Привітали випускників і соліст обласної філармонії, заслужений артист України Сергій Дьомін, і викладач мистецького факультету КДПУ імені Володимира Винниченка Павло Бєлєнікін, й артистка Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Л.Кропивницького Леся Бушмакіна.
Щире почуття вдячності і любові до батьків висловив випускник Станіслав Шулімов, виконавши пісню «Помолимся за родителей».
Та швидко закінчився вечір, пробігла ніч, настав світанок. Світанок нового життя для вчорашніх гімназистів. І полетять вони птахами у життя, сміливо, безпечно, щиро вірячи, що там знайдуть себе, своє покликання, розкриють всі обдарування — і заживуть щасливо, радісно... Дай Боже, щоб так і було!