9 грудня 2003 року на політичній конференції була підписана  Конвенція ООН проти корупції (ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року).

Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покаранню винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.

Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.

Корупція – це зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в інтересах третіх осіб і груп, а також різні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання, Корупція має багато різновидів: хабарництво, незаконне привласнення товарів і послуг, призначених для суспільного споживання, кумівство (коли при прийомі на роботу перевага віддається членам сім’ї), надання впливу при виробленні законів і правил з метою отримання особистої вигоди. Жодна держава не є вільною від деякого рівня корупції. Міжнародне співтовариство і широка громадськість у всіх країнах постійно вимагають від публічних посадових осіб більшої відкритості і підзвітності.

Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція – перший документ такого роду.

                                                                                                                       Практичний психолог Якимчук Г.В.