На цьому тижні учні 10-Б класу здійснили екскурсію визначними місцями Кропивницького, які пов’язані з життям талановитого письменника Володимира Винниченка. Дізнатися про його історію нам допомогла Гайда Лариса Анатоліївна, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».Вона люб’язно погодилась провести екскурсію, яка була дуже пізнавальною та цікавою. Наша екскурсія розпочалася з пам’ятника Володимиру Винниченку, який, до речі, єдиний у світі. Далі ми зупинилися біля приміщення колишньої чоловічої гімназії, в якій майбутній письменник та громадянський діяч отримував освіту. Сьогодні це будівля Управління ДСНС України у Кіровоградській області.
Потім ми пройшли вулицею Шульгіних до проспекту Володимира Винниченка, який бере свій початок від площі Богдана Хмельницького. Цей проспект один з найбільших у Кропивницькому. Пройшовши через міст, ми дійшли до кафедрального собору – найстарішої церкви в Кропивницькому (1812 рік), і саме тут був охрещений майбутній письменник.
Далі наша подорож відкрила нам ніби в інший світ, в якому народився і провів своє дитинство Володимир Винниченко. Його будинок знаходився на розі вулиць Верхня Биківська, Пушкіна і провулку Миргородський. Історично ці вулиці вважаються одними з перших у місті Єлисаветграді. Побувавши там, нам розповіли якими цікавими подіями було сповнене його дитяче життя. Ми навіть не могли подумати, що він був рідкісним бешкетником, таким собі Федьком-халамидником. По діагоналі від будинку, де жив Юрій Яновський, відомий український письменник, розташована школа, де навчався Володимир Винниченко.
Амбіційні люди завжди прагнуть вирватися з маленьких селищ у велике місто, де вони матимуть більше можливостей. Таким був Володимир Винниченко, проте не можна стверджувати, що життя в Єлисаветграді нічого не навчило його. З його біографії можна дізнатися, що маленький амбіційний хлопчик досяг свого, але б де він не був В.Винниченко пам’ятав про свою батьківщину.
