Мій співрозмовник  учениця 10-Б класу Анна Ципуринда. Шлях до нашого ліцею їй порадила мама, котра працює викладачем у педагогічному коледжі. Її картини справді привертають увагу своїм баченням предметів, їх деталей, передачею кольорів, здається, що вони на картині нічим не відрізняються від фактури, наскільки автор вміло передає їх суть...  

- Я до 9-го класу навчалася в гімназії ім. Т.Г.Шевченка. Зараз навчаюсь залюбки в науковому ліцеї. Мені дуже подобається система навчання, педагогічний колектив, ліцеїсти… Змалечку мене тягло до фломастерів, олівців, а пізніше і фарб… Сама спробувала щось писати, але більш професійно почала займатися мистецтвом малюнку п’ять років тому… Беру уроки з образотворчого мистецтва у  художниці Анни Панкратової. 

- Анно, який вид художнього мистецтва тобі найбільше до вподоби? 

-Звісно, що мені дуже близькі натюрморти та пейзажі. Робота над зображенням не живих предметів, квітів, овочів, фруктів... Передати їх достовірність (відчуття), щоб здавалося так, що вони справжні, а не написані – це моє бачення і бажання. Щоб людина могла сказати, що «вони справжні, хочеться їх з’їсти».  

- Блез Паскаль з цього приводу сказав: «Який це дивний живопис - натюрморт: він змушує милуватися копією тих речей, оригіналами яких не милуєшся.

- Обираю собі завдання самостійно, що більше мені імпонує. Мені подобається працювати з кольором, світлом і деталями. У натюрмортах цікаво передати фактуру предметів та ледь помітні дрібнички, а в пейзажах – настрій природи.

- Загалом на одну картину витрачається по-різному: іноді це кілька годин, якщо робота простіша, але часто процес займає кілька днів. Я не поспішаю, бо пишу із задоволення під улюблену музику, і для мене важливо пропрацювати деталі, навіть майже не помітні. Спробувала написати вугіллям портрет Мерлін Монро.  

- Чи плануєш пов’язати свою майбутню професію з художнім мистецтвом?

- У майбутньому я хотіла б пов’язати свою професію з творчістю, тому що це справді мені подобається.