Щороку третьої неділі травня в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій, які відбувалися фактично увесь час існування країни під назвою СРСР. Усі численні народи без виключення, яким довелось жити у цій державі, відчули на собі тиск страшної репресивної машини. Цілеспрямовано знищувалися яскраві особистості – науковці, діячі культури, політики. Знищувалися цілі соціальні класи – дворянство, військові царської армії, куркулі. За наказом диктатора переселялися цілі народи…

Більше двох місяців тому війна торкнулася кожного українця: хтось пішов захищати країну на передову чи в тероборону, хтось зібрав речі й переїхав до більш безпечного місця, хтось вирішив залишитися там, де проживав і миритися з усіма викликами часу. Але практично кожен з цих людей дав собі відповідь на питання: «Хто я є?».

Учні 10-Г класу обговорили, що є національною самоідентичністю і як змінилася їхня думка про Україну та націю сьогодні. «Українська нація – міцніша, ніж здавалося. Любов до Батьківщини сильніша, ніж боязнь смерті», –  на сьогодні ця важлива думка в головах чи не кожної людини. Учні висловилися, що важливо цінувати кожну мить поряд з рідними, у своїй країні, знати історію, намагатися не робити помилок попередників.