18 вересня учні 10-В класу відвідали  заповідник-музей Івана Карпенка-Карого «Хутір Надія».

Заповідник-музей "Хутір Надія" є однією з найвизначніших історико-культурних пам'яток України. Більше ста років тому на місці, де тепер шумлять могутні дуби і стрункі тополі, плодоносить фруктовий сад, блищить широкий став, був голий степ. Садибу було засновано визначним українським драматургом, актором, театральним та громадським діячем Іваном Карповичем Тобілевичем (Карпенком-Карим) на 11 гектарах землі, що дісталася у спадщину його дружині, Надії Карлівні Тарковській. Саме на спомин про неї Іван Карпович дав назву хутору.

Письменники та поети у всі часи зверталися до теми людяності, виховання справжньої людини. Актуальною ця проблема залишається й сьогодні.

23 вересня з гімназистами 10-Б класу була проведена дискусія на тему: «Ти знаєш, що ти людина?». Потім обговорювалося та висловлювалося багато думок на цю тему. І кожна з них має право на існування. Але головне—зрозуміти, що ким би ви не були: школярем чи студентом, директором чи підлеглим,— справжню людину відрізняють благородні риси характеру: ввічливість, порядність, вимогливість до себе, моральність.

Звичайно, досягти всього цього важко, але прагнення стати справжньою людиною має стати справою всього життя для кожного з нас.

18 вересня учні 10-Б класу відвідали меморіальний музей Марка Лукича Кропивницького, де познайомилися з музейною експозицією та новоствореною виставкою «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Кропивницького». Учнів найбільше вразило те, що за своє життя Марко Лукич зіграв більше ніж 500 ролей, також те, що Марко Лукич міг зіграти в одній п'єсі дві і більше ролей. 

З початком навчального року на вулицях більшає школярів. Часто, перехід декількох перехресть стає крайньою необхідністю. Однак, на таких ділянках дороги не завжди можна зустріти  зебру чи світлофор.

Щоб запобігти небезпеці, у рамках гімназійного тижня безпеки дорожнього руху, було проведено ряд інформаційних та змістових заходів. Так, у класі було проведено вікторину на тему: «Безпека пішохода», клас пройшовся вулицями міста і познайомився з найвідомішими дорожніми знаками. Безпека людини – це дуже важливо. Бережіть себе та своє здоров’я.       

Для того, щоб побачити щось прекрасне, непотрібно їхати в далекі екзотичні країни, адже ми це можемо знайти у своїй рідній Україні. Це – безмежні степи, високі гори, повноводні ріки, синьоокі озера, величні моря.

Сьогодні учні 11-Г класу були репортерами та гідами по «перлинах природи» свого краю. Кожен з них підготував інформацію про свою «перлину», та доніс її своїм однокласникам. Було показано широке розмаїття ландшафтів, споруд, річок та водоспадів.

В місті Кропивницькому, відомий на той час як Єлисаведград ,був заснований в 1994 році меморіальний музей, присвячений життю і творчості російського і українського живописця Олександра Олександровича Осмьоркіна, а також художня галерея — зібрання картин митця та його учнів з різних пострадянських країн.

Музей розташований у будинку, де провів свої дитячі і юнацькі роки видатний художник першої половини ХХ сторіччя Олександр Олександрович Осмьоркін. Цікаво ,що цей будинок-музей був спроектований рідним дядьком О. О. Осмьоркіна - Я. В. Паученком.

16 вересня учні 10-А класу відвідали унікальний краєзнавчий музей – «Хутір Надія», створений на території садиби, що належала визначному драматургу, театральному діячеві ­­– Іванові Карпенку-Карому.

Під час екскурсії десятикласникам пощастило прогулятися серед могутніх дубів, осокорів та  відвідати садибу, де провів своє життя діяч - Іван Тобілевич, меморіальний музей та музей історії українського хореографічного мистецтва.

Щорічно у вересні кропивничани відзначають День народження свого міста. До свята готуються всі жителі, адже в цей день відбувається безліч цікавих різноманітних заходів.

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.