Важко спростувати думку, що сьогодні кожен громадянин України думає про те, яке місце посідає сьогодні наша країна серед провідних держав світу. Найголовнішим, звичайно ж є питання про те, які країни можуть нам допомогти і допомагають у запеклій боротьбі з сильним і жорстоким супротивником – путінською армією. Тут насамперед йдеться про країни НАТО. Артем Гречка підготував інформацію про створення та діяльність альянсу, а Артем Сербін прослідкував участь країн НАТО у війні України з росією і висловив власну точку зору з цього приводу. Пропонуємо ознайомитися з його доповіддю.

НАТО – це військово-політичний союз 30-ти держав світу, основною ціллю якого є безпека країн-членів альянсу шляхом використання політичних і воєнних засобів. Саме приєднання до НАТО було чи не основним дипломатичним завданням влади України останні роки, особливо через загрозу продовження експансії росії за межі так званих ЛНР і ДНР. Але через повільність реформування армії та небажання НАТО вступати у на той час вірогідну війну з державою, у якої є ядерне озброєння, Україна не змогла вступити в союз до початку повномасштабної війни, і, можливо, вже ніколи не вступить.

Місяць тому, коли на прохання верхівки України закрити небо над нашою державою, а  НАТО категорично заперечив таку можливість, у думках людей почало виникати твердження, що НАТО неспроможне реально підтримати мир і безпеку як для його членів, так і партнерів, якою є Україна. Начебто війна усе показала і «відкрила очі» - світ нас залишив сам на сам з росією. Проте, на мою думку, це твердження є хибним.

По-перше, Україна не є членом НАТО, і альянс не зобов’язаний виконувати такі вимоги, як закрити небо над нами, хоч і має таку можливість.

По-друге, закриття неба могло б ще більше порушити мир у світі, і для нас у тому числі. Адже вступ союзу у війну міг би означати потенційну небезпеку початку ядерної війни і, відповідно, десятки мільйонів жертв.

По-третє, якби не їх допомога в нашому озброєнні, то війна для нас була б набагато важчою. Наприклад,  перший місяць нашому війську було не дуже вигідно починати важкоозброєні і танкові битви, адже ЗСУ вели, так би мовити, гнучку війну, подеколи здаючи окремі населені пункти, але знищуючи більше окупантів і терплячи невеликі втрати, у порівнянні з ворогом. І от, у цьому випадку нам сильно допомогли джавеліни, НЛАВи і байрактари, які вже всім полюбилися, використання яких є набагато гнучкішим, ніж танків. А постачають нам таке озброєння саме країни НАТО. Тепер же, коли війна почала стрімко переростати у новий етап, нам знадобилось важке озброєння. Воно в нас є, але крім цього кілька держав альянсу почало постачання бронетранспортерів, а США дали зелене світло на початок ленд-лізу, що дасть можливість також надавати нам тяжке озброєння, крім чого ще й пришвидшить постачання легкої зброї, яке і так давно нам надавалося.

Ще й не кажу за економічні санкції, які привели росію до більш скрутного становища.

І це все альянс робить для країни, яка не є членом союзу. І уявіть, що ж буде, якщо хтось нападе на безпосередньо одного з союзників!

Тому, я вважаю, що думка про те, що НАТО не може реально підтримувати мир у світі і союз залишив Україну сам на сам з країною-загарбником, є некоректною.