Плити та пічі →

Сила індукції

Ще якихось кілька десятиліть тому неможливо було уявити, що на одній частині включеної конфорки плити може знаходитися сире яйце, а на іншій - підсмажувати яєчня (рис.1). Демонстрація подібних трюків була під силу тільки ілюзіоніста. Поява електричних плит з індукційним принципом нагрівання зробила неймовірне очевидним.

Спасибо Фарадею

Явище електромагнітної індукції було відкрито Майклом Фарадеєм у 1831 р. Напевно, перші досліди геніального англійця, у яких демонструвалася поява наведеного струму в провіднику, що знаходиться поруч з іншим провідником струму, без прямого зіткнення між ними, «повітрям», багатьом теж здавалося цирковим трюком. Чи повинні були пройти десятиліття, щоб електромагнітна індукція в повну силу запрацювала в трансформаторах і електродвигунах, став основою світу електрики.

Енергія з дна посуду

У склокерамічних плитах зі звичайною конфоркою (спіральної, стрічкової або галогенною) тепло проходить наступний шлях: спочатку розжарюється нагрівальний елемент конфорки, потім - зона нагріву склокерамічною покриття плити, а вже від поверхні скла нагрівається дно посуду. Індукційна технологія нагріву відрізняється тим, що тепло виникає в самому дні посуду. Звідки воно там береться?

Під скляним покриттям плити знаходиться мідна котушка, за якої протікає високочастотний електричний струм. За законом, відкритим Фарадеєм, магнітне поле цього струму, пронизуючи дно посуду, наводить у ньому - ви вже здогадалися - електричні струми. Дно каструлі є не довгу дріт, а диск, тому струми в ньому ходять по колу, а не течуть «по струнці». Ці крутяться в дні каструлі вихрові електричні струми і розігрівають дно, а з ним і їжу.

Принцип індукційного нагріву

Є тільки одна умова, яке має в буквальному сенсі «залізно» дотримуватися: для того, щоб індукційна конфорка працювала, дно посуду повинне бути виконане з матеріалу з чітко вираженими феромагнітними властивостями. Перевірку матеріалів на наявність таких властивостей робив у дитинстві кожен з нас, коли отримував в руки магніт: до одних предметів він не прилипав, до інших прилипав дуже охоче: це і були феромагнітні матеріали. Під великим збільшенням можна було б розгледіти в зрізі такого матеріалу області природної намагніченості (домени). У змінному магнітному полі відбувається часта зміна напрямку намагніченості цих областей, завдяки чому в днищі посуду виділяється тепло: енергія магнітного поля переходить в теплову.

 Перевір свої знання з теми "Електромагнітна індукція" 

http://elkin52.narod.ru/test/indyk.htm

http://physis.ucoz.ru/tests/5

МЕХАНІКА – наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механіку поділяють на загальну механіку, механіку рідини й газу та механіку деформівного твердого тіла. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, загальні теоретичні питання механіки, експериментальну механіку тощо. Основу механіки рідини й газу становлять гідроаеромеханіка, газова динаміка. До механіки деформівного твердого тіла відносять теорію деформування тіл, механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку і опір матеріалів. Засновником механіки є Ґ.Ґалілей. Основні закони динаміки встановив Ісаак Ньютон. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені О.М.Динник, Д.О.Граве, Г.М. Савін, А.Д. Коваленко, Микола Кільчевський та ін. Питання механіки розробляють в інститутах НАН України, на кафедрах ряду вузів країни.